Претерит сильних дієслів
Характерною ознакою претерита сильних дієслів є використання як внутрішньої флексії чергувань за аблаутом. При ньому - на відміну, наприклад, від сучасної німецької мови - коренева голосна сильних дієслів змінювалася в однині і в множині неоднаково. Отже, у готській та інших давніх герм. мовах розрізнялися 4-и форми сильних дієслів: інфінітив; 1-а (чи 3-я) особа однини; 1-а (чи 3-я) особа множини і дієприкметник пасивного стану. Так, сучасному нім. Binden – band – gebunden відповідає гот. Bindan – band – bundum – bundans. Характерною рисою претерита сильних дієслів є також відсутність особового закінчення в 1-й і 3-й особі однини (ця особливість зберігається й у сучасній німецькій мові). У претериті герм. дієслова відсутня категорія стану (тобто немає медіопасива). Закінчення претерита сильних дієслів відповідають атематичнпм закінченням іє. перфекта. Дієвідміну сильного дієслова bendana- у претериті представлено в парадигмі 28.
Парадигма 28 Претерит сильного дієслова bendana-
Однина
давньоанглійська | давньонімецька | |
1 ос. | band | bant |
2 ос. | bunde | bunti |
3 ос. | band, bond | bant |
Множина
давньоанглійська | давньонімецька | |
1 ос. | bundon | buntum |
2 ос. | bundon | buntut |
3 ос. | bundon | buntun |
У двоїні (у готській мові) дієслово bindan мало такі закінчення:
bundu (1-а ос.), bunduts (2-а ос.).
В іє. мові-основі 1 і 3 особи однини мали різні закінчення: -а і -е, що відпали в германській мові ще до початку писемної традиції. Для спільногерманського стану реконструюють такі закінчення претерита: -а, -tе, -е (однина); -we, -ōÞs(двоїна); -ті, -Þі, -пÞ (множина).
У 2-ій особі однини готсько-сканд. форми відрізняються від зах.-германських. Закінчення в готсько-сканд. ареалі походять від іє. перфекта (-thа). Що стосується зах.-герм. форм, то висловлюються гіпотези про їх аористне походження чи про утворення від форм оптатива. Панівною гіпотезою протягом тривалого часу була гіпотеза про змішування в германському претериті іє. форм перфекта й аорис- та і, отже, про існування в прагерманській мові аориста. Ця гіпотеза піддана критичному аналізові у праці В. Шерера, який вважав, що форма 2-ї особи претерита в німецькій й інших зах.-герм. мовах походить від форми оптатива. Претерит оптатива представлений у парадигмі 29.
Дата добавления: 2015-10-09; просмотров: 697;