Ранній досвід

Облігатне научіння. Наведені вище приклади постнатально­го научіння відносяться до облігатного научіння. Сюди також належать усі форми научіння, що у природних умовах конче потрібні для виконання найважливіших життєвих функцій. Результати облігатного научіння однаковою мірою необхідні для виживання всім представникам даного виду, тому ця видоспецифичність зближує облігатне научіння з вродженими форма­ми поведінки. Облігатне научіння й вроджена поведінка, зокрема вроджене впізнавання, найтісніше пов'язане одне з одним уєдиний комплекс. У цій єдності і знаходить свое втілення модифікація вродженої поведінки раннім досвідом. He тільки сама здатність до облігатного научіння, але і конкретні її про­яви генетично фіксовані так само, як і форма інстинктивної поведінки.

Характерною ознакою облігатного научіння є також те, що воно може здійснюватися тільки протягом визначених, так званих сенсибільних (чи критичних) періодів онтогенезу. Hi до, ні після цього облігатне научіння неможливе.

На відміну від облігатного научіння факультативне є надбанням індивідуального досвіду, що залежить від часткових умов життя особини і не є необхідним для всіх представників даного виду як компонент їхньої інстинктивної поведінки. Факультатив­не научіння модифікує, вдосконалює і пристосовує видотипову, вроджену поведінку щодо випадкових елементів середовища про­живания особини, тому воно носить суто індивідуальний харак­тер, не стосується певних сенсибільних періодів і відрізняється ве­ликою лабільністю й оборотністю. Видоспецифічними тут є лише сама здатність до научіння і межі цієї здатності.

Крім уже відзначених сфер поведінки, облігатне научіння важливе і для формування харчової поведінки. Як експериментально доведено, первісний прийом їжі служить у змієнят джерелом нагромадження досвіду, що визначає подальше розпізнавання харчових об’єктів за їхніми хімічними ознаками. Або коли дитинчатам морських свинок протягом перших дев’яти днів після народження давали їстівне і неїстівне, то формувалася перевага до перших. Важливе значення це научіння має і для формування рухових актів, які забезпечують захоплення і саме споживання продуктів, а у хижаків — оволодіння і поїдання здобичі.

Закарбування. Закарбування є важливим і характерним компонентом раннього постнатального онтогенезу. Це форма облігатного научіння (з обов’язковою присутністю важливих складових елементів факультативного научіння), під час якого дуже швидко фіксуються в пам’яті відмітні ознаки об’єктів інстинктивних поведінкових актів, тому закарбування кваліфікують і як “перцептивне научіння”, спрямоване на розпізнавання “незнайомого” на додаток до “знайомого” (тобто до вродженого впізнавання). Як і в інших випадках облігатного научіння, закарбування відбувається лише протягом певних сенсибільних періодів, причому без харчового чи іншого зовнішнього підкріплення. Результати закарбування відрізняються винятковою міцністю (“необоротністю”).

Особливо чітко закарбування виявляється в реакцїї слідування, вивчення якої проводили багато вчених. Феномен цієї реакції полягає в тому, що зрілонароджені дитинчата вже невдовзі після появи на світ невідступно рухаються слідом за батьками (і одночасно одне за одним).

У ссавців реакція слідування особливо виражена в копитних, у яких дитинчата народжуються в дуже зрілому стані та швидко набувають здатності стояти і ходити. Завдяки великому значению нюху, закарбування розповсюджуеться не тільки на оптичні й акустичні, але і на ольфакторні ознаки, тобто на запахи батьків. Наприклад, верблюденя вже за 10 хвилин після народження робить перші спроби підвестися на ноги, а ще за 90 хвилин уже може вільно стояти, а протягом першої доби, значною мірою завдяки нюху, формується і реакція слідування за матір’ю.

Статеве закарбування. Інакше проявляється закарбування у сфері розмноження, тобто так зване статеве закарбування, що забезпечує майбутнє спілкування багатьох тварин із статевим партнером.

Статеве закарбування спостерігається переважно у самців, причому в них закарбовуються відмітні материнські ознаки як “зразки” самиць даного виду. Так ще в ранньому віці відбувається об’єктивація майбутньої статевої поведінки.

Оглядаючи процеси закарбування, важливо підкреслити, що загальним і найістотнішим для усіх форм закарбування є швидка постнатальна добудова вродженої поведінки, точніше, вроджених пускових механізмів шляхом їхнього доповнення компонентами, які здобуваються індивідуально. У результаті інстинктивна поведінка конкретизується на певних об’єктах, що індивідуально впізнаються, це забезпечує ефективність виконання інстинктив-них дій.

Раннє факультативне научіння. Як самостійна категорія набуття індивідуального досвіду факультативне научіння відіграє в ранньому онтогенезі значно меншу роль, ніж на наступних етапах онтогенезу. Спочатку воно лише доповнює облігатне научіння.

Експериментально факультативний компонент раннього научіння можна виявити, впливаючи на дитинчат штучними сти­мулами, які або зовсім не зустрічаються в нормальному середовищі проживания даного виду, або, хоча і зустрічаються, але не мають істотної біологічної валентності і не зумовлюють інстинктивну реакцію. Крім того, цей компонент може бути виявлений шляхом навчання тварин дій, що не представлені у їхній видотиповій поведінці.

Як приклад можна навести експеримент, у якому щурят у віці 5, 7, 9 і 11 днів навчали за допомогою електричного подразнення пробігати коридором, причому струм вимикався тільки по досягненні ними стінки наприкінці коридору. Будь-які оборонні реакції (повороти, спроби забратися на стінку, перекидання на бік) супроводжувалися дією болючого подразника. У всіх піддослідних тварин під час тренування число таких реакцій зменшувалося, але тільки 7-11-денні щурята навчилися швидко знаходити правильний напрямок до стінки наприкінці коридору і тим самим скоріше рятуватися від дії струму.

Це свідчить про те, що до 5-денного віку факультативне научіння виявляється в дуже обмежених рамках. Пізніше у щурят з’являються факультативні реакції на позитивні подразники. Так, наприклад, приблизно з 20-денного віку їх можна навчити натискати на важіль за харчову винагороду. Однак, за даними низки дослідників, оптимальний період раннього постнатального научіння починається в щурят у місячному віці.

У хижих ссавців відзначаються аналогічні терміни формування перших позитивних навичок. У цуценят було встановлено, що прогресивний розвиток здатності до формування навичок у ранньому постнатальному онтогенезі безпосередньо залежить від розвитку короткочасної пам’яті, що, у свою чергу, пов’язане з розвитком коркового гальмування (Лозовська, Образцова).

В інших незрілонароджених ссавців, які, з’являються на світ з уже цілком функціонуючими дистантними рецепторами, факультативне научіння починається значно раніше. Так, за даними дослідниці Тіх, яка багато років вивчала психіку мавп у порівняльно-психологічному аспекті, у нижчих з них в умовах штучного вирощування вже на 3-4-й день після народження з’являються специфічні реакції на вид ріжка, з якого годують дитинчат, зокрема своєрідні рухи лап для його охоплювання (після 40-50 годувань). Експериментальний умовний рефлекс на звук дослідниці вдалося виробити в дитинчати гамадрила у віці 29 днів.

Необхідно, звичайно, врахувати, що перші умовні рефлекси на тактильні, термічні чи пропріоцептивні подразники утворюються й в інших ссавців у перші ж дні після їхнього народження. Не виключено, що у сфері дії таких подразників із самого початку постнатального розвитку може відбуватися не лише облігатне, але і факультативне научіння навіть у тварин, які народжуються у вкрай незрілому стані.