ТАБЛИЦЯ 9
Система адміністративних судів в Україні є триланковою: перша інстанція, апеляційна й касаційна, чим повною мірою забезпечується конституційний принцип права на оскарження.
Для того, щоб забезпечити доступність до адміністративного правосуддя, суди першої інстанції мають дворівневу структуру. Судами першої інстанції є: по-перше, неспеціалізовані місцеві загальні суди, які розглядають найпростіші адміністративні справи (а їх дуже багато, наприклад соціальні). Вони поряд з адміністративними справами розглядають цивільні і кримінальні справи. Це районні, міські, районні у містах та міськрайонні суди. По-друге, окружні адміністративні суди, в яких розглядають складніші адміністративні справи. В Україні налічується 27 окружних адміністративних судів: окружні адміністративні суди 22 областей, окружний адміністративний суд м. Києва, окружний адміністративний суд АРК, Севастопольський окружний адміністративний суд).
Перший окружний адміністративний суд, а це був Вінницький окружний адміністративний суд, відкритий 25 квітня 2007 року. Загалом у 2007 році почали здійснювати правосуддя 9 окружних судів, у 2008-му – 14 окружних, у 2009-му запрацювали останні 4 суди.
Окружні адміністративні суди створені в межах області, щоб забезпечити оперативне, кваліфіковане та неупереджене вирішення у першій інстанції складних справ, зокрема тих, в яких є висока ймовірність тиску на суддів. Такий механізм розроблено з метою забезпечення незалежності суддів від впливу місцевої влади.
Апеляційною інстанцією (тобто інстанцією, яка переглядає судові рішення, які не набрали законної сили) для місцевих загальних судів та окружних адміністративних судів є апеляційні адміністративні суди. Вони створюються в округах, межі яких визначає Президент.
Указом Президента України «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів» від 16 листопада 2004 р. № 1417/2004 утворено 27 окружних адміністративних судів та 7 апеляційних адміністративних судів (до внесення змін відповідно до Указу Президента від 16 жовтня 2008 р. № 941/2008).
Апеляційні адміністративні суди розпочали роботу 2 квітня 2007 року, а останній, Севастопольський апеляційний адміністративний суд, почав свою діяльність 15 серпня 2008 року.
Нині діє 9 апеляційний адміністративних судів. Необхідність створення двох додаткових апеляційних адміністративних судів виникла у зв’язку з великою кількістю справ у судах. Задля їх розвантаження, а також реалізуючи принцип доступу до правосуддя, 15 грудня 2010 року був створений Вінницький апеляційний адміністративний суд, а 19 січня 2011 року запрацював Житомирський апеляційний адміністративний суд.
Вищою судовою інстанцією, касаційною інстанцією (переглядає судові рішення адміністративних судів першої інстанції та апеляційних адміністративних судів) в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд (далі – ВАС України)[1].
На реалізацію положень Закону України «Про судоустрій України» Президент України 1 жовтня 2002 року видав Указ «Про Апеляційний суд України, Касаційний суд України та Вищий адміністративний суд України», яким було створено Вищий адміністративний суд України. Іншим Указом Президента України «Про кількість суддів Апеляційного суду України, Касаційного суду України та Вищого адміністративного суду України» від 7 листопада 2002 року визначено, що кількість суддів Вищого адміністративного суду України становить 97 одиниць і лише 11 листопада 2003 року Верховна Рада України обрала перших 9 суддів ВАС України.
Такимчином,суддів до ВАСУкраїни обрали у 2003 році, а КАС України був прийнятий тільки 6.07.2005 року. Виникає питання: «Чим судді ВАС України займалися майже два роки?». За словами Голови ВАС України (2004-2011 рр.) Олександра Михайловича Пасенюка, у2004 році багато часу забрав пошук приміщення для суду, робота над кодексом, робота з кадрами, інші заходи. Після початку роботи ВАС України, по-перше, 4 січня 2005 року був затверджений план заходів щодо організаційного становлення ВАС України та системи адміністративних судів, проведені організаційні збори суддів щодо започаткування роботи установи. Далі – державна реєстрація суду, організаційні заходи щодо розміщення суду в приміщенні заводу «Арсенал», виготовлення гербових та інших печаток, розроблення та затвердження кошторису і штатного розпису ВАС України, вирішення багатьох інших організаційних питань.
Вживалися заходи щодо наповнення судів кваліфікованими кадрами. Адже ефективність правосуддя визначалася не тільки фінансовими ресурсами, обладнанням приміщень чи кількістю комп’ютерів. Головне – постать самого судді, в руках якого людські долі, авторитет держави, іменем якої він приймає рішення. Велика увага приділялася підбору секретарів, помічників суддів та ін. працівників. А ще – робота зі створення окружних та апеляційних адміністративних судів, органів суддівського самоврядування.
Перші судові засідання ВАС України відбулися 25-28 жовтня 2005 року. 25 жовтня колегія суддів судової палати з розгляду справ, пов’язаних зі спорами щодо проходження публічної служби розглянула за правилами КАС України спір про проходження державної служби[2].
Нині у структурі ВАС України діє чотири судові палати відповідно до спеціалізації суддів Вищого адміністративного суду України за категоріями адміністративних справ.
1. Категорії справ, на розгляді яких спеціалізуються судді Першої судової палати:
1) справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту;
2) справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки;
3) справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування;
4) справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища;
5) справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, крім спорів за участю податкових органів у сферах валютного регулювання і валютного контролю та грошового обігу і розрахунків;
6) справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах зайнятості населення та соціального захисту громадян;
7) справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації громадянами права голосу на виборах і референдумах, що виникають за межами виборчого процесу та процесу.
2. Категорії справ, на розгляді яких спеціалізуються судді Другої судової палати:
1) справи, що розглядаються Вищим адміністративним судом України як судом першої та апеляційної інстанцій.
3. Категорії справ, на розгляді яких спеціалізуються судді Третьої судової палати:
1) справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів;
2) справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, крім спорів за участю податкових органів щодо обмеження здійснення грального бізнесу;
3) справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах зайнятості населення та соціального захисту громадян.
4) справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції;
5) справи зі спорів з відносин публічної служби;
6) інші справи.
4. Категорії справ, на розгляді яких спеціалізуються судді Четвертої судової палати:
1) справи зі спорів за участю податкових органів щодо обмеження здійснення грального бізнесу;
2) справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог;
3) справи зі спорів за участю податкових органів у сферах валютного регулювання і валютного контролю, грошового обігу та розрахунків.
Під час обговорення концепцій побудови адміністративних судів пропонувалася, що в порядку повторного касаційного оскарження справи, розглянуті ВАС України у касаційному порядку, переглядатиме Верховний Суд України. Ця теза знайшла своє відображення в ст. 47 закону «Про судоустрій України».
Проте Кодекс адміністративного судочинства розвинув зазначене положення й визначив, що Верховний суд України переглядатиме судові рішення ВАС України тільки за винятковими обставинами, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права, визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов’язання нашої країни, а також за нововиявленими обставинами.
Таке положення закріплене у Законі України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 року, згідно з яким Верховний Суд України не є судом касаційної інстанції, а переглядає судові рішення у виняткових випадках, передбачених ст. 237 КАС України.
Дата добавления: 2015-10-09; просмотров: 987;