Закономірності інформаційної взаємодії

Статичні закони руху інформації.

Спостерігаючи процеси передачі інформації можна помітити, що між окремими суб’єктами суспільного виробництва відбувається інтенсивний обмін інформацією, а між іншими – ні. Показник ступеня загального зацікавлення виміряти дуже складно. Він залежить від таких узагальнених факторів: інформаційна дистанція, інформаційна складність, старіння.

Інформаційна дистанція до останнього часу суттєво залежала від географічного фактору. Інформаційна дистанція між людьми зростає зі зростанням віддаленості проживання, професійних інтересів. Емпіричний закон інформаційного тяжіння: «Інтерес суб’єктів інформаційного виробництва зворотно пропорціональний квадрату інформаційної дистанції між ними».

Залежность показника зацікавлення від складності інформації. Складність інформації вимірюється кількістю знаків або берегів. Якщо складність документа є дуже великою, то ним зацікавиться не дуже багато інформаційних виробництв. Емпіричний закон інформаційної складності: «Інтерес до документу зворотно пропорціональний його складності».

Старіння інформації також призводить до зниження зацікавлення. Однак до багатьох продуктів, що старіють, поновлюється інтерес певних суб’єктів інформаційного виробництва. Це явище сприяє оновленню забутого інформаційного продукту і дозволяє сформулювати закон старіння інформації: «Інтерес до інформації зворотно пропорціональний часу, що пройшов з часу останньої її появі». Під моментом останньої появи розуміють момент останнього використання інформації у будь-якому акті виробництва.

Динамічні закони руху інформації

Динамічні закони руху інформації пов’язані зі зміною її змісту в інформаційних продуктах. Інформація трансформується, пересуваючись від одного інформаційного виробництва до іншого. Вона змістовно зберігається, збагачується, втрачається. Що стосується вербальної інформації, то вона зберігається у процесах простого копіювання, тобто переносі символів з одного фізичного носія на інший.

Інформація може збагачуватися і не втрачатися, якщо поряд з копіюванням предмету інформаційного виробництва до нього додаються певні коментарі. Якщо у продукті виробництва присутня тільки частина предмета праці і немає коментарів, то інформація втрачається. Ця процедура часто використовується для створення простих і достатньо ефективних індикаторів складних інформаційних продуктів. Однак така процедура часом пов’язана зі свідомим, а іноді з кримінальним прихованням інформації.

Будь-яке узагальнення інформації, що міститься у предметі праці, призводить як до збагачення, так і втрати інформації, якщо у продукті інформаційного виробництва відсутня точна копія предмету праці. Цю закономірність можна виразити у формі першого закону інформаційної динаміки: «Тільки повне копіювання інформаційних продуктів зберігає інформацію». Ігнорування цього закону негативно позначається на роботі інформаційних виробництв, що аналізують інформацію про результати діяльності великої кількості інших виробництв – заводів, інститутів, організацій.

Поряд із втратою інформації внаслідок часткового копіювання документів під час їхнього руху в суспільному інформаційному виробництві спостерігається випадкове або свідоме перекручування інформації. Випадкове перекручування може бути наслідком опечаток під час копіювання документу (перенос думок людини на механічні або електронні носії можна вважати авторським копіюванням). Воно може проявитися у викладі документу на іншій мові (переклад тексту). Такі викривлення повсюдні. Вони представляють певну загрозу використання документів як засобу виробництва змістової складової документу. Наприклад, опечатка у рецептурі ліків може призвести до тяжких наслідків, а неякісний переклад дипломатичних паперів – до ускладнень відносин між країнами.

Для виявлення випадкових викривлень інформації в інформаційних виробництвах присутні спеціальні процедури їх виправлення: редагування і коректура. Однак завжди залишається певна вірогідність появи випадкових викривлень. Цей факт можна сформулювати у вигладі другого закону інформаційної динаміки: «Жодний інформаційний продукт не застрахований від випадкових викривлень у русі суспільного інформаційного виробництва».

До найбільшої шкоди призводять свідомі викривлення інформації: дезінформація, брехня. Якщо для виявлення випадкових викривлень практикою вироблені ефективні методи, то свідомі викривлення упізнаються тільки по їх наслідкам. Так постає третій закон інформаційної динаміки: «Свідомі викривлення інформації упізнаються тільки через наслідки».

6.4.Інформаційні бар’єри

«Інформаційний бар’єр» (В. Глушков) – поріг, який перевищує можливості окремої людини. Інформаційні бар’єри поділяють на дві групи: перешкоди, що виникають у процесі міжособистих комунікацій, і організаційні перешкоди. Першу групу становлять бар'єри, зумовлені неправильним сприйняттям (семантикою), неправильною психологічною настановою (стереотипом мислення, упередженою думкою, ускладненими взаємовідносинами, відсутністю уваги і втратою інтересів, невмінням слухати співбесідника, неправильним розумінням невербальної інформації, невдосконаленим зворотним зв'язком). Перекручення або втрата інформації відбувається під впливом фізіологічних і психологічних причин. До організаційних бар'єрів належать: недостатня увага до важливості інформації, перекручення повідомлень, інформаційні перевантаження, незадовільна структура організацій.

Повідомлення може не сприйматися через відсутність інтересу до нього, нерозуміння його важливості. Цей інтерес треба пояснити, довести до відома партнера вигоди, які він може мати, якщо поставиться до інформації належним чином, і витрати, пов'язані з її ігноруванням.

Перешкодою обміну інформацією можуть бути і «технічні неполадки». Це, перш за все, різне розуміння символів, за допомогою яких передається інформація, зумовлене різницею в освіті, спеціальності, кваліфікації, національними особливостями або слабким знанням мови. Часто вербальна, тобто словесна, інформація перекручується невербальним «додатком», що також може з тих чи інших причин сприйматися неоднозначно.

Отже, виокремлюються наступні види інформаційних бар’єрів:

- великий обсяг інформації;

- технічні бар’єри (наприклад, штучні перешкоди (шуми);

- бар’єр незнання;

- комунікативний бар’єр;

- міжмовний та внутрішньомовний бар’єри;

- розсіювання інформації (публікація матеріалів у тематично не фахових виданнях).