Види забезпечення інформаційної безпеки.

Забезпечення інформаційної безпеки, поряд із захистом суверенітету і територіальної цілісності, визнається однією з найважливіших функцій держави і справою всього Українського народу (ст.17 Конституції України). Ґрунтуючись на цьому, забезпечення інформаційної безпеки доцільно розглядати як цілеспрямовану діяльність, провідним, але не єдиним елементом об’єктно-суб’єктного складу якої є держава.Така інтерпретація враховує синергетичні тенденції розвитку сучасного суспільства і в повній мірі відповідає положенням теорії держави і права, згідно з якою функції держави розуміються як напрями, сторони або види державної діяльності.

Загальну частину класифікації складають видові групи, які виокремлено на основі сукупності самостійних критеріїв, що стали вже традиційними.

За сферами суспільного життя:

забезпечення інформаційної безпеки в економічній;

забезпечення інформаційної безпеки в політичній;

забезпечення інформаційної безпеки в оборонній;

забезпечення інформаційної безпеки в екологічній;

забезпечення інформаційної безпеки в соціальній сфері тощо.

Національним законодавством інформаційна безпека визначається як невід'ємна складова кожної зі сфер національної безпеки, що закріплено Законом України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» та Доктриною інформаційної безпеки України.

За аспектами розуміння інформаційної безпеки:

забезпечення інформаційно-психологічної безпеки;

забезпечення інформаційно-технічної (технологічної) безпеки;

забезпечення інформаційної безпеки у сфері прав і свобод людини.

За видами інформаційної діяльності:

забезпечення одержання інформації у встановленому порядку;

забезпечення можливостей використання інформації;

забезпечення законного поширення інформації;

забезпечення належного зберігання інформації;

захист інформації.

Види інформаційної діяльності безпосередньо визначені та розкриті ст.14 Закону України «Про інформацію», а державна діяльність, що відповідає цим видам, згідно зі ст. 6 цього ж закону, складає основу державної інформаційної політики.

За напрямами пізнавального процесу в інформаційній сфері:

професійна інформаційна освіта;

наукові дослідження інформаційної сфери;

просвітницько-інформаційне виховання.

За основними стадіями діяльності з протидії загрозам в інформаційній сфері:

моніторинг інформаційної сфери (аналіз факторів впливу на інформаційну сферу, виявлення серед них загроз);

ранжування загроз (встановлення пріоритетності загроз);

профілактика і попередження негативного впливу загроз;

безпосередня протидія загрозам.

Загроза як фактор негативного впливу, що зумовлює напрями державної діяльності по забезпеченню безпеки, є традиційною підставою її «горизонтальної» структуризації. Видова група, сформована залежно від стадій діяльності по протидії загрозам в інформаційній сфері є детермінантою «вертикальної» структури та відображає процес здійснення протидії загрозам.

За загальним змістом державного забезпечення інформаційної безпеки:

інформування (надання суб’єктам необхідної для функціонування та життєдіяльності якісної інформації);

інформатизація як цілеспрямована діяльність держави (створення політичних, економічних, технічних та інших умов для інформаційного розвитку суб’єктів, розвитку

державного інформаційного ресурсу та оптимізації обміну інформацією);

унормування поведінки суб’єктів в інформаційній сфері (правова регламентація сфери інформаційних відносин);

боротьба з правопорушеннями в інформаційній сфері.

В означеному контексті розгляду узагальнений зміст державного забезпечення інформаційної безпеки може інтерпретуватися як система державних гарантій в інформаційній сфері, прямо чи опосередковано визначених фундаментальними нормативно-правовими актами, що регламентують інформаційну сферу суспільних відносин.

Зміст цих гарантій міститься зокрема в положеннях Закону України «Про Концепцію Національної програми інформатизації», Доктрини інформаційної безпеки України.

Окреме важливе місце в класифікації займає блок, що визначається змістовними елементами забезпечення інформаційної безпеки та їх характеристиками:

за об’єктами інформаційної безпеки:

забезпечення інформаційної безпеки особи;

забезпечення інформаційної безпеки суспільства;

забезпечення інформаційної безпеки держави [3];

за суб’єктами забезпечення інформаційної безпеки:

міжнародне забезпечення (сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації, гарантування інформаційного суверенітету держави; сприяння задоволенню інформаційних потреб громадян за кордоном);

державне забезпечення (діяльність державних організацій спрямована на забезпечення інформаційної безпеки);

недержавне забезпечення (діяльність громадських організацій та індивідів спрямована на забезпечення інформаційної безпеки) [3];

за характером предмета діяльності по забезпеченню інформаційної безпеки:

протидія негативним процесам та явищам (загрозам, небезпекам);

сприяння посиленню позитивних процесів;

сприяння трансформації нейтральних процесів у позитивні;

за характером здійснення впливу:

безпосереднє створення необхідних умов для життєдіяльності суб'єктів в інформаційній сфері;

опосередкований вплив шляхом підняття інформаційного потенціалу суб'єктів та сприяння їх самоорганізації;

за засобами забезпечення інформаційної безпеки:

правова регламентація відносин в інформаційній сфері;

контрольно-наглядова діяльність;

інженерно-технічне забезпечення;

матеріально-технічне забезпечення.

Посиленої уваги привертають особливості діяльності по розмежуванню доступу до інформації, захисту інформації з обмеженим доступом та розповсюдження відкритої інформації. На основі положень Закону України «Про державну таємницю» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» можна здійснити наступний розподіл:

залежно від правового режиму інформації:

забезпечення режиму доступу до інформації з обмеженим доступом;

забезпечення оптимального обміну відкритою інформацією;

забезпечення належного розповсюдження публічної інформації;

за заходами по захисту інформації (секретної):

інженерно-технічне забезпечення;

організаційно-правове забезпечення;

оперативно-розшукове забезпечення;

криптографічне забезпечення.