Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України

В Україні першим етапом адаптації ЕКТС було впровадження кредитно-модульної організації навчального процесу. Спочатку наказом МОН № 812 від 20 жовтня 2004 р. ця система була впроваджена як експеримент в окремих ВНЗ, при цьому була встановлена ціна кредиту ECTS 36 академічних годин і нормативна кількість залікових одиниць на один навчальний рік – 60 кредитів ECTS. Також була запропонована типова форма Інформаційного пакету ECTS. Наказом № 774 від 30.12.2005 р. була впроваджена КМСОНП у всіх ВНЗ, з’явилися індивідуальні навчальні плани студентів, поняття

Запровадження КМСОНП в українській освіті мало за мету:

1. Удосконалення системи стандартів ВНЗ відповідно до рекомендацій Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS).

2. Забезпечення реалізації вимог державного стандарту вищої освіти й галузевих стандартів.

3. Завершення розробки інформаційних пакетів із кожного напряму підготовки (спеціальності) для сприяння прозорості освітньо-професійної програми, орієнтування абітурієнтів і студентів на вибір відповідних програм підготовки фахівців та планування подальшого навчання.

4. Ретельне відпрацювання організаційних питань проведення поточного й підсумкового семестрового контролю на основі:

– принципів накопичувальної системи модульно-рейтингового навчання;

– створення необхідних умов для відкритості й прозорості проведення поточних і підсумкових контрольних заходів;

– активного використання методів об’єктивної діагностики знань, зокрема тестових методик, комп’ютерних технологій, письмових екзаменів тощо;

– підготовки з кожної навчальної дисципліни чітких і зрозумілих критеріїв оцінювання та шкали розподілу балів за модулями й видами робіт.

5. Проведення регулярного внутрішнього моніторингу рівня знань, умінь, навичок і компетенції з усіх циклів нормативних дисциплін шляхом проміжної атестації навчальних досягнень, комплексних контрольних робіт, покликаних виявити рівень залишкових знань студентів.

6. Забезпечення науково-методичного супроводження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що включає в себе: підготовку та видання навчально-методичних матеріалів нового покоління; проведення для викладачів навчально-методичних семінарів з питань упровадження ECTS, «круглих столів», міжнародних, всеукраїнських, міжвузівських конференцій із метою обміну досвідом, вироблення спільних підходів тощо.

7. Посилення організаційного й ресурсного забезпечення навчального процесу через: ефективне використання аудиторного фонду, навчальних лабораторій, комп’ютерних класів; створення оптимальних умов для самостійної роботи, індивідуалізації навчання.

8. Зменшення аудиторних форм роботи для вивільнення часу на консультування, індивідуальні заняття, контроль виконання самостійних, індивідуальних завдань.

9. Підвищення рівня організації навчального процесу шляхом використання розвивальних технологій професійної освіти; діяльнісно орієнтованих технологій, а саме: методів проектів і направляючих тестів, ділових та рольових ігор, комплексних дидактичних завдань, імітаційно-ігрового моделювання технологічних процесів; особистісно орієнтованих технологій, зокрема інтерактивних та імітаційних ігор, тренінгів розвитку, розвивальної психодіагностики тощо;

10. Розширення можливостей і створення умов для вивчення студентами іноземних мов, підвищення лінгвістичних компетентностей.

Із зазначеного вище, доцільно підкреслити студентам при ознайомленні з даною темою, випливають такі актуальні завдання:

- Проведення моніторингу досліджень якості освітніх послуг та якості підготовки фахівців за показниками певних напрямів діяльності на рівні структурних підрозділів (інститутів, факультетів, кафедр, відокремлених структурних підрозділів) і соціологічних досліджень серед учасників навчально-виховного процесу. Результати моніторингу та соціологічних досліджень повинні стати предметом обговорення на вчених радах факультетів, ученій раді ВНЗ.

- Розроблення комплексних критеріїв оцінки якості освітньої діяльності ВНЗ, які включають: оцінювання змісту та технологій навчання, що застосовуються у навчальному процесі, оцінювання отриманих студентом знань; вимог до організації та контролю за перебігом навчального процесу, сучасних вимог до компетентності викладачів, навчально-допоміжного персоналу.

- Вироблення чіткої та прозорої процедури самообстеження вищого навчального закладу, визначення його сильних і слабких сторін на ринку освітніх послуг та ринку праці.

- Запровадження системи рейтингової оцінки діяльності науково-педагогічних працівників, орієнтованої на високу мотивацію викладачів, на формування відповідальності викладацького складу за якість викладання, рівень наукових досліджень і спрямованої на досягнення позитивних кінцевих результатів.

- Підвищення результативності (рейтингу) діяльності вищого навчального закладу на національному й міжнародному рівнях, його позиціювання у відповідній групі ВНЗ.

- Забезпечення належного рівня наукової роботи у ВНЗ, що є невід’ємною складовою і гарантією якості підготовки висококваліфікованих фахівців, через посилення вимог до якості наукових досліджень і проектів; спрямування наукових розробок, тематики дипломних та, особливо, магістерських робіт на реалізацію програм інноваційного розвитку економіки й виробничої сфери;

- Відкриття при ВНЗ науково-дослідних інститутів.

- Розробка й утілення програмних (а не епізодичних) заходів щодо патріотичного, громадянського виховання молоді, створення цілісної системи психологічних та педагогічних впливів на особистість студента з метою виховання в нього здорового способу життя, вміння протистояти негативному впливу асоціального середовища, а також піднесення загального рівня культури студентів, збереження їх психічного й фізичного здоров’я.

- Розширення й активізація участі студентів, викладачів, науковців і адміністрації ВНЗ у міжнародних наукових, освітніх і соціальних програмах, конференціях, одержанні стипендій та грантів міжнародних організацій і зарубіжних університетів.

- Реалізація сучасного менеджменту якості освіти в умовах ринкової економіки: планування, підготовка й конкурсний відбір кадрів вищої кваліфікації; формування резерву на посади проректорів, керівників структурних підрозділів; підвищення кваліфікації; оптимізація фінансових витрат на забезпечення навчально-виховного процесу, витрат на утримання матеріальної бази та соціальної інфраструктури.

Комплексне впровадження КМСОНП і розв’язання завдань, що з цим пов’язані, сприятиме, з одного боку, адаптації українських ВНЗ до вимог Болонської декларації, а з іншого – розв’язанню низки питань, об’єднаних однією проблемою: «Університет – між гуманізмом і ринком», які є стратегічними для забезпечення якості освіти як головної умови Болонського процесу, органічної інтеграції системи освіти України в європейський освітній простір, створення реальної основи для міжнародної академічної мобільності студентів.