Поняття та терміни. Голодомор – штучний голод, що спеціально організовувався радянською владою; охопив більшість територій України.

Голодомор – штучний голод, що спеціально організовувався радянською владою; охопив більшість територій України.

Індустріалізація – процес прискореного соціально-економічного переходу від традиційного розвитку до індустріального; пов’язаний із розвитком нових технологій, особливо в таких галузях, як енергетика та металургія.

Колективізація – об’єднання маленьких одноосібних селянських господарств у колективні сільськогосподарські підприємства через кооперування. Політика колективізації проводилася в СРСР з кінця 1920-х рр. до початку 1930-х рр.

Осадництво – політика польського уряду, спрямована на колонізацію західноукраїнських земель польськими відставними офіцерами та їхніми сім’ями, за рахунок земель українських селян.

Пацифікація – політика польського уряду, що базується на використанні сили при заспокоєнні населення Західної України.

Русофільство – літературна та суспільно-політична течія, що відстоювала ідею єдності українського населення Галичини, Закарпаття та Буковини з Росією (у той час небільшовицькою).

Русинство – самоназва етнографічної групи, що проживає на прикордонні Закарпатської України, Словаччини, Польщі, а також у Воєводині.

Репресії – каральні заходи, покарання. Зазвичай використовується у множині – репресії – для позначення періоду придушення політичних опонентів.

Розкуркулення– процес відбору у заможних селян бідними майна, землі, знарядь праці; активно проводився в часи масової колективізації.

Розстріляне відродження– літературно-мистецьке покоління 20-30-х років ХХ ст., що зробило вагомий внесок у розвиток літератури, музики, театру і було знищене сталінським режимом.

Стаханівський рух – робітничий рух, що охоплює широкі маси населення і прагне до підвищення продуктивності праці, досягнення високих виробничих показників.

Тоталітаризм – форма панування, яка регламентує всі сфери суспільного існування, а також не визнає незалежність від держави (державної влади) таких окремих сфер приватного і суспільного життя, як економіка, релігія, виховання, сім’я тощо.

Українізація (коренізація) – політика радянської влади, спрямована на витіснення російської мови із державного та суспільного життя за рахунок її заміни національними мовами. Головне завдання коренізаціі полягало у зміцненні радянської влади в республіках шляхом залучення місцевих активістів. Ідея коренізаціі була вперше проголошена І. Сталіним на XII з’їзді РКП(б) (восени 1923 р.).

Українофільство – літературна та суспільно-політична течія, що відстоювала ідею самостійності та самодостатності українських земель і українців.