Основні складові статусу

Головними складовими статусу є авторитет та престиж особистості. Авторитет, як і престиж, визначається як вплив особистості на інших людей, зумовлений соціальним станом, посадою, можливістю приймати рішення, тобто співвідноситься з уявленням про певну владу. Крім цього, престиж чи авторитет може означати міру визнання іншими людьми якихось переваг особистості, не обов’язково пов’я­заних з її посадою чи владою. У цьому випадку носій авторитету є суб’єктом ціннісного, а не функціонального відношення. Людина відчуває вплив авторитету, оскільки він є для неї виразником значущих ціннісних якостей.

То ж вирішальним моментом у формуванні відносин авторитету є не сама по собі об’єктивна цінність якихось властивостей людини, а їх суб’єктивна цінність для нас. Авторитет щодо цього є еталоном, зразком для інших людей.

Підґрунтям авторитету є ті властивості людини, її риси, які за рівнем свого розвит­ку суттєво переважають такі самі якості інших. Це означає, що в авторитеті можна визначити як кількісну, так і якісну характеристики (рівень значущості цих властивос­тей). Залежно від характеру останніх розрізняють такі різновиди (форми) авторитету: моральний, функціональний (діловий, професійний), формальний (посадовий). Як бачимо, поняття авторитету багато в чому збігається з поняттям статусу особистості.

Можна сказати, що статус — це величина престижу в спілкуванні з іншими. Найпоширенішим методом його дослідження в соціальній психології є соціометрична методика, на підставі якої виокремлюють статусну структуру міжособистісних взаємин, тобто диференціюють членів групи за кількістю отриманих виборів.

На рівні міжособистісного спілкування статус — це місце людини в системі її зв’язків з іншими людьми, тобто показник соціально-психологічних властивостей особистості як об’єкта комунікації й взаємодії в групі (системі внутріншьогрупових відносин).

Суб’єктивний бік статусу постає як певна позиція особистості, що відображає систему вибіркового ставлення до людей, з якими вона взаємодіє в процесі спілку­вання до груп та інших спільностей, соціальної системи.