Інформаційного обміну
Із символів функцій будуються моделі типу (інформаційні структури психіки) – найбільш поширена 8-елементна модель "А" (на честь Аушри) і скорочена 4-елементна модель "Ю" (на честь Юнга), що відображає тільки сильні і слабкі канали передавання інформації із розташованими в них функціями (рис. 2.4). Саме завдяки моделям методи соціоніки дозволяють об'єктивно простежити і проаналізувати технологію передавання інформації, знайти її бар'єри і причини взаємного нерозуміння (комунікативнасторона). Також вони виявляють джерела спотворень при сприйнятті співбесідника (перцептивнасторона) та умови (можливість) співпраці з ним (інтерактивнасторона).
Завдячуючи створенню моделей усіх ТІМів (Додаток 2.А) Аугуста побачила сама і зуміла показати всім, як саме відбувається обмін інформацією між людьми – їх носіями, як і чому одна й та сама людина по-різному сприймається різними людьми (носіямирізних ТІМів!), а також – кому з ким є сенс "сідати поруч, щоб створити оркестр", а кому – "А ви, друзі, як не сідайте – у музúки ви не годні".
Рис 2.3. Коротка "розшифровка" функцій інформаційного метаболізму
В моделі "Ю" функція третього каналу, а в моделі "А" (рис. 2.4) – четвертої комірки – найбільш слабка, «больова». Її так і називають: МНС – місце найменшого опору, або ТНС – точка найменшого опору. По цій функції людина завжди вчиться,прагнучи відповідати вимогам суспільства, набирає інформацію. І ще особливості, які необхідно враховувати, – критика по цій функції сприймається людиною особливо хворобливо, а робота тривалий час по аспектах блоку Супер ЕГО неодмінно так або інакше призводить до захворювання людини, хоча вона "приписує" свої хвороби зовсім іншим причинам.
Рис. 2 4. Моделі "А" та "Ю" структури психіки
логіко-інтуїтивного раціонального інтроверта (ЛІІ)
7.3. Технологія передавання інформації між людьми
Що нам заважає зрозуміти Іншого? – те, що він Інший.
Що нам допоможе зрозуміти Іншого? – зрозуміти, що він Інший!
Є.І. Головаха., Н.В. Паніна.
Кожна людина має свідомість і підсвідомість, які містять функції Юнга. Як у свідомості, так і у підсвідомості функції поділяються на сильні та слабкі. Коли обговорюється аспект (тема) двох тотожних функцій однакової сили – співрозмовники добре розуміють один одного. Коли функції зовсім різної сили – “сильний” відчуває перевагу і вважає партнера нерозумним, а той відчуває тиск і вважає, що його навмисне кривдять. Але якщо ті ж самі співрозмовники торкнуться зовсім іншої, протилежної ("фізика – лірика") теми, за умови симетричних стосунків вони обміняються ролями: вже “візьме верх” той другий.
Що означає "сила, міць" функції? На рис. 2.4 видно, що підсвідомі функції (у блоку СУПЕР-ІД, де знаходиться і сугестивна (дуальна) комірка моделі А і відповідний "канал" моделі Ю, а також – у блоку ІД) повністю симетричні свідомим відносно горизонтальної вісі симетрії. Свідома частина психіки в соціоніці здобула назву "ментальне кільце" ("ментал" – розум), а підсвідома – "вітальне кільце" ("віта" – життя).
Так от, сила функцій теж відносна – відносно тієї ж вісі: чим далі від неї – тим сильніша функція. А всередині блоків "сили" розподіляються таким чином:
1. Блок Его: перша – найсильніша у свідомості (чотиривимірна), ведуча;
друга – трошки слабкіша (тривимірна), але більш активна, творча,за нею людина самореалізується.
2. Блок Супер-Его: третя (під другою, за годинниковою стрілкою нумерація в ментальному кільці) – середня за міццю (двовимірна), трохи підсвідома, рольова;
четверта (під першою) – найслабкіша, больова, ТНС.
3-4. Блоки Супер-Ід та Ід, підсвідомі, Супер-Ід – слабкий "дитячий", жадає допомоги весь час; Ід – сильний підсвідомий, про який писав З.Фрейд, що він нами керує. Їх ми торкатися тут не будемо.
Отже, вловити-зрозуміти приймач (пристрій) музику може тільки на тій хвилі, на яку він зараз налаштований. Так і наша психіка: може адекватно сприймати тільки ті сигнали-інформацію, аспекти (предмет, тема) яких збігаються з нашими сильними свідомими функціями (див. Аксіоматику соціоніки, тотожні функції). Коли інформація від співрозмовника потрапляє нам на слабку функцію – ми її розуміємо не так, як її розуміє мовець (її джерело), а значно гірше, ми її спотворюємо у своєму мозку. Звичайно, так само погано і він буде розуміти нас, коли ми "зайдемо" зі своїх сильних функцій – першої або другої. Якщо, звісно, він нам не тотожний і не дзеркальний.
Треба ще зважувати, що функції працюють блоками, тому повного ефективного розуміння між "спорідненими" добитися важко: адже добре розуміючи одне одного з аспекту першої, майже однакової (вони ще мають знаки) функції, їм важко не зачепити іншого з аспекту своєї творчої(дієвої, що бере участь у інтерактивній стороні спілкування), яка в того – …больова. Ось і виходить, що "споріднених" співрозмовників вважають то ефективними, то – навпаки. І так далі.
Але "душа зобов’язана трудитися" і ці "родичі" мають прагнути обирати для спілкування аспекти тільки їх однакових функцій, а їх немало, половина: перша, третя, п’ята, сьома (тому що функції у блоках поруч симетричні по діагоналях). У "ділових" збігаються друга, четверта, шоста, восьма функції, і наявне добре взаєморозуміння по їх аспектах.
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 762;