Оцінка господарських операцій у податковому обліку ПДВ

База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості з урахуванням акцизного податку, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком ПДВ, що включається в ціну товарів (робіт, послуг).

Особливості обчислення бази оподаткування залежать від того, які операції здійснюють господарські суб’єкти (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 - Порядок визначення бази оподаткування ПДВ

Подія	База оподаткування
Постачання товарів/послуг на території України	договірна (контрактна) вартість, але не нижче звичайних цін з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
Постачання товарів, ввезених на митну територію України	договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком ПДВ
Постачання товарів/послуг за регульованими цінами (тарифами)	договірна (контрактна) вартість, визначена за такими цінами (тарифами)
Постачання товарів за договорами фінансового лізингу	договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об’єкту лізингу
Постачання товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою їх вартості коштами, у межах бартерних операцій, натуральних виплат у рахунок оплати праці	фактична ціна операції, але не нижче звичайних цін
Передача зворотної тари	до бази оподаткування не включається - у разі якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження тари вона не повертається відправнику, вартість тари включається до бази оподаткування отримувача

Продовження табл. 2.4

Постачання необоротних активів, у тому числі в разі їх самостійної ліквідації, переведення з виробничих у невиробничі, переведення з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних	балансова вартість необоротних активів, сформована на момент їх постачання
якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів	звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації
Умовне постачання товарів	звичайна ціна відповідних товарів чи необоротних активів
Послуги з давальницької переробки сировини	вартість давальницької сировини або готової продукції, отриманої українським виконавцем як оплата за постачання послуг з переробки
Передача товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління	вартість постачання цих товарів

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. При цьому, якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Ринкова ціна – ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 ПКУ).

Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни встановлені ст. 39 ПКУ, в яку Законом України від 04.07.2013 р. № 408 - VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно трансфертного ціноутворення» було внесено зміни щодо порядку застосування звичайних цін.

Звичайні ціни застосовуються тільки щодо контрольованих операцій. В інших випадках звичайною ціною є договірна ціна, якщо інше не передбачене ПКУ.

До операцій, які обкладаються ПДВ і які є неконтрольованими, але відносно них збереглася вимога по застосуванню звичайних цін, відносяться:

– операції по нарахуванню податкових зобов’язань з ПДВ по залишках не використаних в господарській діяльності товарів/послуг, необоротних активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ (окрім випадків анулювання внаслідок реорганізації платника податків шляхом приєднання, злиття, перетворення, розділення і виділення відповідно до закону) (п. 184.7 ПКУ);

– операції, наведені в п. 198.5 ПКУ, для визначення бази оподаткування по необоротних активах, податковий облік яких не вівся, (п. 189.1 ПКУ);

– операції з поставки уживаних транспортних засобів (комісійна торгівля), придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, для визначення ціни продажу (п. 189.3 ПКУ);

– операції по ліквідації основних засобів по самостійному рішенню платника ПДВ, для визначення бази оподаткування (п. 189.9 ПКУ);

– операції по безкоштовному отриманню послуг від нерезидентів, для визначення бази оподаткування (п. 190.2 ПКУ);

– операції по спеціальному режиму оподаткування діяльності відносно творів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату, для визначення маржинального прибутку (п. 210.2 ПКУ).

Отже, в загальному випадку база оподаткування неконтрольованих операцій з поставки товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості згідно п. 188.1 ПКУ, і тільки при здійсненні контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ.

У обох випадках база оподаткування визначається з урахуванням загальнодержавних податків і зборів.

Також в загальних випадках формування податкового кредиту по ПДВ, згідно п. 198.3 ПКУ, його сума в неконтрольованих операціях визначається виходячи з договірної (контрактною) вартості товарів/послуг, а при здійсненні контрольованих операцій - не вище за рівень звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ.

Таблиця 2.5 - Основні методи визначення звичайної ціни

Методи визначення звичайної ціни (п. 39.2 ПКУ)	Принцип застосування
Порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу)	За цим методом застосовується ціна, яка визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності – однорідні) товари, що реалізуються (придбаваються) не пов'язаній з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності (абз. перший п. 39.4 ПКУ)
Ціни перепродажу	За цим методом застосовується договірна ціна товарів, визначена під час подальшого продажу таких товарів (робіт, послуг) покупцем третій особі, за вирахуванням відповідної націнки та витрат, пов'язаних зі збутом (п. 39.5 ПКУ)
«Витрати плюс»	За цим методом застосовується ціна, що складається із собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг), яку визначає продавець, і відповідної націнки, звичайної для відповідного виду діяльності за співставних умов. Мінімальний розмір націнки може бути визначено на законодавчому рівні (п. 39.6 ПКУ)
Розподілення прибутку	Відповідно до цього методу визначається прибуток від операції, який повинен бути розподілений між її учасниками (п. 39.7 ПКУ). Такий прибуток розподіляється на економічно обґрунтованій основі, що наближує цей розподіл до розподілу прибутку, який отримали б учасники операцій, якби були непов'язаними особами
Чистого прибутку	Цей метод ґрунтується на порівнянні показників рентабельності операції, які розраховуються на підставі відповідної бази (такої, як витрати, обсяг реалізації, активи), з аналогічними показниками рентабельності операцій між непов'язаними особами у співставних економічних умовах відповідно до п. 39.2 ПКУ (п. 39.8 ПКУ)

<6 7 8910 11 12 >

Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 587;