Предмет, метод, об’єкт, завдання та загальні принципи організації обліку.

Предметом організаціїбухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу в підприємстві є діяльність підрозділ і її (служб, відділів, секторів, груп) і окремих працівників прямо або опосе­редковано пов'язаних з обліком, контролем чи аналізом.

Об'єктом організації бухгалтерського обліку, економічного контролю і аналізу в підприємстві вважається предмет (явище, процес), на який спрямована організаційна діяльність осіб, безпо­середньо пов'язаних із підготовкою і систематизацією облікової, контрольної та аналітичної інформації.

Основними об'єктами організаціїбухгалтерського обліку еко­номічного контролю та аналізу є:

1) номенклатура (сукупність) даних;

2) рух носіїв номенклатури даних (документообіг, документопотік);

3) праця виконавців, безпосередньо пов'язаних з технологією облікового, контрольного і аналітичного процесів;

4) технічне, інформаційне, ергономічне і соціальне забезпечен­ня бухгалтерського обліку, економічного контролю і аналізу.

5) динамічний розвиток та безперервне поліпшення системи з обліку, економічного контролю і аналізу.

Метод організаціїбухгалтерського обліку, економічного конт­ролю і аналізу — це сукупність прийомів і способів, які застосову­ються в процесі дослідження системи організації бухгалтерського обліку, економічного контролю і аналізу.

В процесі дослідження питань з організації бухгалтерськім" > обліку, економічного контролю і аналізу використовують наступні прийоми і способи:

1) моделювання;

2) проектування

3) графічний спосіб;

4) анкетування (тестування);

5) спостереження;

6) експертна оцінка;

7) розрахунковий спосіб;

8) мережевий спосіб;

9) аналітичний спосіб;

10) прийом нормативно-правового забезпечення (оформлен­ня).

Поліпшувати організацію бухгалтерського обліку, економічно­го контролю і аналізу можна за наступними напрямками:

1) удосконалення її нормативно-правової і методологічної бази;

2) підвищення рівня технічного та матеріального забезпечен­ня обліку, контролю і аналізу;

3) створення належних умов для безперервного підвищення професійно-освітнього рівня кадрів шляхом їх підготовки і пере­підготовки;

4) підготовка, схвалення і супровід економічно доцільних пла­нів розвитку в підприємстві бухгалтерського обліку, економічно­го контролю і аналізу;

5) пошук та експериментування в підприємстві щодо нових методик, форм документів, способів організації бухгалтерського обліку, економічного контролю і аналізу тощо.

Завдання організації бухгалтерського обліку полягають у на­ступному:

— забезпечити методологічно правильне відображення активів підприємства, власного капіталу, зобов'язань, господарських опе­рацій і фінансових результатів діяльності підприємства на бухгал­терських рахунках;

— упорядкувати обліковий процес, додати йому планомірний і

цілеспрямований характер;

— забезпечити ефективність обліку на основі раціонального документообороту, комп'ютеризації, впровадження прогресивних форм і методів обліку.

На організацію бухгалтерського обліку впливає низка факторів:

— форма власності підприємства. Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» питан­ня організації обліку на підприємстві вирішує його власник або уповноважена особа.

— організаційна структура підприємства, особливості організа­ції та технології виробництва. Організаційна структура підприємс­тва впливає на взаємовідносини різних підрозділів підприємства з бухгалтерією, порядок документообороту, побудову системі рахун­ків синтетичного й аналітичного обліку, методики калькулювання собівартості продукції, порядок узагальнення облікової інформації.

— інформаційні потреби керівництва підприємства для обґрунтування управлінських рішень. Система управлінського обліку, як складова бухгалтерського обліку, повинна забезпечити керівництво підприємства обліково-економічною інформацією, необхідною для прийняття оперативних та стратегічних управлінських рішень,

— законодавчі і нормативні акти щодо здійснення підприємни­цької діяльності та обліку.

Бухгалтерський облік повинен здійснюватися відповідно до чинних законів і інших нормативних докуме­нтів, що регулюють підприємницьку діяльність та ведення бухгал­терського обліку і складання звітності.

Організація та ведення бухгалтерського обліку ґрунтуються на певних принципах. При цьому слід чітко розділяти принципи ве­дення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності та принципи організації обліку на підприємстві.

Принципи ведення бухгалтерського обліку є загальноприйня­тими, запозиченими з міжнародних стандартів фінансової звітності та визначені в Законі України «Про бухгалтерський облік і фінан­сову звітність». Безумовно ці принципи впливають й на організа­цію обліку, оскільки облік на підприємстві повен бути побудований таким чином, щоб облікова і звітна інформація відповідала встано­вленим принципам:

— обачність — відповідно до якого методи оцінки, що засто­совуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати занижен­ню оцінки зобов'язань і витрат і завищенню оцінки активів і дохо­дів підприємства. Дотримання цього принципу сприятиме об'єктивному сприйняттю фінансових результатів, тому, розроб­ляючи положення облікової політики підприємства, необхідно пе­редбачити впровадження цього принципу в практику організації обліку;

— повне висвітлення — відповідно до цього принципу фінан­сова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і по­тенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних вплину­ти на рішення, що приймаються на його основі. Дієвість цього принципу повною мірою залежить від правильного підбора праців­ників бухгалтерії і раціонального розподілу між ними обов'язків. Важливе місце в дотриманні цього принципу займає організація внутрішньогосподарського контролю за повнотою і достовірністю висвітлення економічної інформації. Особам, що організують бух­галтерський облік і контроль за повнотою висвітлення інформації, слід в посадових інструкціях для працівників бухгалтерії передба­чити ступінь відповідальності за порушення цього принципу;

— автономність — цей принцип стимулює широку ініціативу і самостійність бухгалтерського обліку і дозволяє кожному підпри­ємству реєструвати себе як юридичну особу, що відділена від його власників, у зв'язку з чим особисте майно і зобов'язання власників не повинні відбиватися у фінансовій звітності підприємства. Тобто всі активи, власний капітал і зобов'язання, що належать підприємс­тву, але не є особистим майном власника, повинні обліковуватися, інформація про їхній рух повинна накопичуватися в регістрах облі­ку і відбиватися у фінансовій звітності. У цьому зв'язку при організації бухгалтерського обліку варто передбачити таку форму обліку, що буде сприяти принципу автономності інформації з метою аналі­зу фінансового стану юридичної особи;

— послідовність — цей принцип сприяє дотриманню постійно­го (щорічно) застосування підприємством обраної облікової полі­тики, її зміна можлива лише у випадках, що передбачені націона­льними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтованою і розкритою в Примітках До фінансо­вої звітності. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві починається з процесу формування положень Наказу про облікову політику, тому цей принцип повинен знайти своє відображення в даному наказі;

— безперервність — передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватися. Відповідно до цього принципу встановлюються на підприємстві графіки виконання облікових робіт, у яких плану­ється прийом нових первинних документів і обробка інформації, що у них міститься, відразу ж після припинення роботи зі старими документами;

— нарахування і відповідність доходів і витрат — відповідно до цього принципу для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для одержання таких доходів. При цьому доходи і витрати відбиваються в бухгалтерському обліку і фінансовій звіт­ності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів. Цей принцип є вирішальним при організації управ­лінського обліку. Він регулює дотримання організаційних форм обліку, організації обліку доходів і витрат не тільки за елементами і видами діяльності, але і за окремими структурними підрозділами підприємства, організації й установи. Цей принцип стимулює збір і систематизацію необхідної інформації за ознаками, що необхідні для нарахування і відповідності доходів і витрат;

— превалювання сутності над формою — операції облікову­ються відповідно їхній сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Особи, відповідальні за організацію бухгалтерського облі­ку, повинні передбачити процедури контролю за достовірністю ін­формації як за формою, так і за змістом. У посадових інструкціях необхідно позначити ступінь відповідальності за порушення цього принципу обліку;

— історична (фактична) собівартість — цей принцип визна­чає пріоритет оцінки активів підприємства, виходячи з витрат на їхнє виробництво і придбання. При організації бухгалтерського об­ліку, необхідно розробити шляхи одержання об'єктивної інформації про витрати виробництва, прямі і непрямі витрати, про дані, що регулюють оцінку витрат або вартість придбаних необоротних і оборотних активів;

— єдиний грошовий вимірник— за цим принципом вимір і узагальнення всіх господарських операцій підприємства у фінансо­вій звітності здійснюється в єдиному грошовому вимірнику (грив­ні). При організації бухгалтерського обліку варто передбачити ви­користання грошового вимірника для спільних підприємств, власники яких діють на території України і за .її межами;

— періодичність — цей принцип допускає розподіл діяльності підприємства за певними періодами часу з метою визначення фі­нансового результату і складання фінансової звітності.

Вченими-теоретиками окремо від законодавчо встановлених принципів бухгалтерського обліку виділені й принципи організації обліку, тобто базові положення, на підставі яких керівництво під­приємств організують єдину систему обліку.

До основних принципів організації бухгалтерського обліку відносяться цілісність, всебічність, динамічність, пропорційність, адаптивність.

Цілісність припускає, що облік необхідно вести як єдине явище з урахуванням всіх об'єктів організації і всіх складових виробницт­ва з моменту придбання запасів, виробництва, збереження готової продукції, реалізації і до моменту одержання прибутку (збитку).

Всебічність — в обліку необхідно враховувати усі внутрішні зв'язки, що виникають у процесі виробництва. Наприклад, необ­хідно організувати оформлення й облік передачі основних засобів з однієї ділянки на іншій, повернення невикористаних матеріалів.

Динамічність. Господарські операції й економіка в цілому по­стійно змінюються, що призводить до необхідності розробки нових підходів, прийомів до обліку. Наприклад, у сучасних умовах з'явився податковий облік, векселі, бартер, давальницька сировина. Система організації обліку повинна дозволяти, не ламаючи в ціло­му організації обліку, додавати зміни, тобто система повинна бути мобільною.

Пропорційність. Крім організації обліку, обліковий процес включає контроль і аналіз діяльності підприємства. Тому необхідно в обліковому процесі розподілити роботу однаково між усіма трьо­ма складовими.

Таким чином, перераховані принципи свідчать про те, що: 1. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку кожного підприємства. Він є основою для формування показників фінансо­вої, податкової, статистичної й інших видів звітності, що викорис­товують грошовий вимірник.

Власник або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством, відповідно до законодавства й установчих документів несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення збору, накопичення і систематизації об’єктивної і неупередженої інформації і її зберігання в архіві протягом установленого терміну.

3. Підприємству надане право самостійно:

— обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему регі­стрів, порядку і способу реєстрації й узагальнення інформації в них;

— визначати облікову політику;

— розробляти систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, контролю, визначати права працівників на підписання бухгалтерських документів;

— планувати і затверджувати правила (графіки) документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему бухгалтерських рахунків і субрахунків, розробляти регістри аналі­тичного обліку;

— виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення й інші структурні підрозділи, що повинні вести бухгалтерський об­лік з наступним включенням їх показників у фінансову звітність головного підприємства.