Закон Болю

Якщо ви якимось чином відокремлюєте себе від навколишнього світу, не приймаєте його, якщо не бачите і не відчуваєте повної єдності і споріднення з ним, якщо не бачите, що світ, люди, тварини, рослини, каміння і ви самі – це одне і те саме і всі ми складаємося із однієї і тієї ж субстанції, що зветься Любов’ю, якщо ви не бачите, як створюєте ілюзорний світ навколо себе за допомогою свого розуму – ви завжди відчуватимете біль і страждання.

ВІЗЕРУНОК ЗНАХІДОК ДЛЯ розширення СВІДОМОСТІ

Для того, щоб зрозуміти, що таке неприв’язаність, є чудові історії-коани, які ілюструють цей принцип.

Історія перша.Якось по дорозі йшли Вчитель і учень. Дорога впиралася в річку, і, підійшовши до неї, вони побачили, що на березі стоїть молода дівчина, не наважуючись переправитися вбрід. Вчитель, мовчки, підняв дівчину на руки і переніс її на інший берег, після чого Вчитель і учень продовжили свій шлях. Пройшло декілька годин, і, коли вони підійшли до воріт свого монастиря, учень все-таки не витримав і вигукнув: «Але, Майстере, нам не тільки доторкатися, але навіть дивитися на жінок забороняється, щоб не потривожити свій розум...»

Я її залишив там, а ти все ще несеш її із собою, – відповів Учитель.

Історія друга.Якось один чоловік зустрів у полі тигра. Він побіг, тигр – за ним. Добігши до краю обриву, чоловік стрибнув униз і, зачепившись за виноградну лозу, повис. Піднявши голову, він побачив тигра, що переслідував його, тигр дивився на нього, обнюхуючи лозу, за яку тримався чоловік. Подивившись униз, він теж побачив тигра, що чекав, коли чоловік упаде. Отут з’явилися дві миші, чорна й біла, що почали гризти корені лози. Так чоловік висів, дивлячись то нагору, то вниз, то на мишей, тремтячи від страху за своє життя. Раптом він побачив поруч із собою соковиту, спілу суницю. Тримаючись однією рукою за лозу, він протягнув іншу до суниці, зірвав ягоду і з’їв її. Ах, якою смачною вона була!

Історія третя.Жив-був Майстер Дзен, який славився праведним життям. Поруч жила одна сім’я, в якій була красива донька. Якось батьки довідалися, що вона вагітна. Вони дуже розсердилися і примусили дочку сказати, хто є батько дитини. Вона вказала на Майстра Дзен. Киплячи від люті, вони кинулися до нього. Коли батьки виклали всі факти, він тільки сказав: «Невже?» Коли народилася дитина, вони принесли її до Майстра Дзен. Без зайвих слів, він почав доглядати за хлопчиком, годувати його і ростити. Все необхідне він брав у цих же сусідів, які тримали продуктову лавку.

Через рік молода мати не витримала розлуки з дитиною і зізналася батькам, що батьком хлопчика була інша людина. Батьки побігли до Майстра і, благаючи простити їх, попросили повернути дитину. «Невже?» – відповів він і віддав дитя.

Історія четверта. Якось один Учитель Дзен зібрав своїх учнів і сказав їм:

- Ви всі бачили, як умирають лежачи.

- Так, – відповіли учні.

- Ви також бачили, як умирають сидячи і стоячи.

- Так, – відповіли учні.

- А чи бачили ви коли-небудь, як умирають стоячи на голові? – запитав він.

- Ні, Вчитель, – відповіли вони.

- Завтра приходьте, я вам покажу, – сказав він і пішов.

Наступного дня, коли учні зібралися, Учитель став на голову і помер. Коли учні спробували покласти його на землю, у них нічого не вийшло. Незважаючи на всі зусилля, у них нічого не виходило, він міцно стояв на голові. У цей час мимо проходила сестра Вчителя. Побачивши, що відбувається, вона підійшла і, сплюнувши, сказала: «Йолопом жив, йолопом і помер», – тикнула його пальцем, і він упав.

Ці історії-коани були винайдені китайськими ченцями десь у середині першого тисячоліття для того, щоб проникнути за слова і розум і стикнутися з безпосереднім переживанням реальності, тобто зсамою реальністю. Таким чином, можна стверджувати, що коани – це чудовий засіб, за допомогою якого можна звільнитися від ілюзорної природи розуму і познайомитися зі станом «не розум», коли розум перестає оцінювати, прив’язуватися і замовкає.

Розв’язуючи коани, ми вчимося мудрості, вчимося спокійно приймати те, що з нами відбувається, вчимося довіряти собі і процесу життя.

ВІЗЕРУНОК ЗНАХІДОК ДЛЯ ДУШІ. ЗАЧАРОВУВАННЯ ПОЛЯРНОСТЯМИ

* * *

Горечь! Горечь! Вечный привкус

на губах твоих, о страсть.

Горечь! Горечь! Вечный искус -

окончательнее пасть.

Я от горечи – целую

всех, кто молод и хорош.

Ты от горечи – другую

ночью за руку берешь.

С хлебом ем, с водой глотаю

Горечь-горе, горечь-грусть.

Есть одна трава такая

На лугах твоих, о Русь!