Причини смертності

Демографічна ситуація в Україні набула критичного стану і має багато ознак. Головна з них - погіршення умов відтворення сім'ї як первинного елементу формування трудового потен­ціалу і як найважливішого соціального інституту нашого суспільства. Умови відтворення сім'ї слід розглядати не тільки як матеріальні (хоча вони є го­ловним, системоутворюючим компонентом відтворення сім'ї), а й як со­ціально-психологічні.

Загальною причиною такої демографічної ситуації в останні роки стало падіння життєвого рівня населення, що виявилось у зменшенні сукупного доходу сімей, відставанні заробітної плати від зростання цін, зниженні як обсягів житлового будівництва, так і пільгового (безкош­товного) отримання житла молодими сім'ями від держави. Перед нашим суспільством гостро постало питання відновлення «демографічної рівно­ваги».

Уданий час для демографічної ситуації в Україні характерні два не­гативні процеси - старіння населення та від'ємний природний приріст.

Питома вага покоління понад 60 років складає 21 %, однак старіння відбувається не за рахунок продовження життя людей, а за рахунок зни­ження питомої ваги молодих вікових груп до 16 років.

Не менш важливим чинником, що спричиняє кризовий стан демог­рафічного розвитку країни, є стрімке зростання рівня смертності і без­прецедентне для мирного часу скорочення тривалості життя. Особливіс­тю всіх демографічних показників є парність показників, протилежна їх спрямованість, взаємообумовленість і залежність (народження — смерть, вибуття - прибуття, шлюб - розлучення). Ці властивості є системоутво­рюючими факторами, що формують населення як систему з усіма його якостями. Аналіз системи показників відтворення населення та трудо­вого потенціалу є складовою управління його відтворенням, розробки регіональних програм здоров'я з метою усунення факторів, що негатив­но впливають на демографічні процеси, поліпшення профілактичної та роз'яснювальної роботи серед населення, зміцнення матеріально-техніч­ної бази медичних установ та лікувально-профілактичних закладів.

Вирішення демографічних проблем в Україні необхідно розглядати на національному та регіональному рівнях. В іншому випадку несприят­лива демографічна ситуація буде поглиблюватись і негативно впливати­ме на соціально-економічні показники розвитку як окремих регіонів, так і держави в цілому.

Лекція 4. Управління міграційними процесами

1. Суть і причини міграції

2. Види міграцій та їх характеристика.

3. Регулювання міграційних процесів.

4. Організаційно-правова система управління міграцією.

1. Чисельність населення та трудові ресурси України, їх статево-віковий склад формуються як за рахунок природного приросту, так і міграцій.

Рух— невід'ємна ознака і спосіб існування населення. Поряд з при­родним рухом — його безперервним відтворенням під час зміни поколінь — визначають ще просторовий (міграційний) та соціальний рух.

Усі три різновиди руху визначають розміри, структуру й динаміку населення будь-якої країни і забезпечують його постійну взаємодію з усіма іншими суспільними підсистемами. Без руху населення неможливий його розвиток — безперервна кількісна та якісна зміна, зумовлена в кінцевому підсумку рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.

Міграції- це переселення, переміщення населення, пов'язане зі зміною місця проживання або з регулярним поверненням до нього; це складне соціально-економічне явище. Характер, напрями та інтен­сивність міграцій визначаються зміною структури економіки і продук­тивних сил, соціальною і трудовою мобільністю населення.

Розвиток ринкових відносин зумовлює активізацію територіальних переміщень населення. Процеси міграції стали окремим і специфічним фактором формування національного ринку праці.

Причинами міграції можуть бути: економічні, національні, релігійні, політичні, екологічні. Особливе місце серед причин і мотивів міграції населення посідає якість навколишнього середовища, стихійні лиха, різний рівень економічного розвитку регіону, галузева структура народ­ного господарства, наявність розгалуженої транспортної мережі, розви­ток соціальної інфраструктури (можливості одержання освіти, культури, підвищення матеріального добробуту тощо).

Міграційні процеси населення впливають на розвиток трудового по­тенціалу. Оскільки суб'єктами міграції є переважно люди з високою пра­цездатністю, в місцях їх виїзду відбувається зменшення чисельності і по­гіршення якості структури трудових ресурсів; водночас у місцях, куди прибувають мігранти, загострюється демографічна ситуація. Міграції призводять до зміни географічного розміщення населення, його густоти та заселеності території і супроводжуються збільшенням або скорочен­ням чисельності населення, зміною його статево-вікового, сімейного та етнічного складу, соціальної структури територіальних спільнот як в місцях виїзду, так і в місцях поселення мігрантів.

Характер впливу міграційних потоків на демографічну ситуацію і трудові ресурси залежить як від кількісного, так і від якісного складу мігрантів.

Міграційні процеси не лише змінюють загальний обсяг пропозиції робочої сили на регіональних ринках праці, а й впливають на її якість через неоднакову участь у міграційному русі носіїв різних якісних характеристик.