Діаграма Ісікави – інструмент, який дозволяє виявити і систематизувати суттєві чинники (причини), що впливають на кінцевий результат (наслідок).

У 1953 р. професор Токійського університету Каору Ісікава, обмірковуючи проблему якості на одному заводі, підсумував думки інженерів у формі діаграми причин і результатів. Вважається, що тоді цей підхід застосовувався вперше, хоча ще раніше співробітники професора Ісікави його використовували для упорядковування чинників у своїй науково-дослідницькій праці. Коли ж діаграму почали застосовувати на практиці, вона виявилась вельми корисною і швидко дістала всебічне поширення у багатьох компаніях Японії.

Причина другого порядку
Це, безумовно, один з найелегантніших і широко вживаних інструментів серед так званих простих методів контролю якості. Інакше діаграму Ісікави називають причинно-наслідковою діаграмою або «рибний кістяк»,

(рисунок 1.1).

Головна причина
Проблема, що підлягає вирішенню (результат)
Причина третього порядку
Головна причина
Головна причина  

Головна причина


Рисунок 1.1 – Структура діаграми Ісікави

 

Побудова діаграм складається з наступних етапів:

1) вибір результативного показника, що характеризує якість виробу (процесу, послуги і т.ін.);

2) вибір головних причин, що впливають на показник якості (розміщують у прямокутники і з’єднують з основною віссю);

3) вибір другорядних причин, що впливають на головні (з’єднують з чільними причинами);

4) вибір причин третього порядку, що впливають на другорядні (з’єднують з другорядними);

5) ранжування чинників за значущістю і відокремлення найбільш важливих з метою їх усунення.

Діаграму можна розробити в індивідуальному порядку, але краще, коли над нею працює команда. Найбільш ефективним вважається груповий метод аналізу, що має назву «мозковий штурм».

«Мозковий штурм» – інструмент, що дозволяє групі виробити найбільшу кількість ідей з будь-якої проблеми у якомога найкоротший час.

Під час використання методу «мозкового штурму» необхідно:

– забезпечити атмосферу для вільного висловлювання членами групи думки з приводу причин виникнення проблеми;

– виключити марні розмови, цінуючи ідеї і свідоме оперування фактами;

– особам керівних посад ніколи не висловлюватися першими.

Якщо існує складність у визначенні головних причин, то можна використовувати метод стратифікації.

Докладніше прокоментуємо етапи методу побудови діаграм причин і наслідків за відомою працею японського вченого Хітосі Куме.

Для визначення причин:

1) зумовте показник якості;

2) оберіть один показник якості і напишіть його у середині правого краю чистого аркуша паперу. Зліва направо проведіть пряму лінію («хребет»), а занотований показник замкніть у прямокутник. Далі напишіть головні причини, що впливають на показник якості, замкніть їх у прямокутник і з’єднайте з «хребтом» стрілками у вигляді «великих кісток хребта»;

3) напишіть причини (другорядні), що впливають на головні причини («великі кісткі»), і розташуйте їх у вигляді «середніх кісток», які примикають до «великих». Напишіть причини третього порядку, які впливають на другорядні причини і розташуйте їх у вигляді «дрібних кісток», що приєднуються до «середніх»;

4) проранжуйте чинники за їх значущістю і виділіть особливо важливі, які можливо найбільше впливають на показник якості;

5) занотуйте всю необхідну інформацію.

Метод побудови діаграми Ісікави для систематизації списку причин:

1) вирішіть, який показник якості ви маєте досліджувати;

2) відшукайте якомога найбільшу кількість причин, які можливо впливають на цей показник;

3) розгляньте відношення між причинами і побудуйте діаграму, поєднуючи її елементи на основі відношень «причина-наслідок» з показниками якості;

4) виявіть важливість кожного чинника і відзначте основні фактори, що, на ваш погляд, справляють найбільший вплив на показник якості;

5) запишіть усю необхідну інформацію.

На рисунку 1.2 зображено фактори, що за припущенням впливають на якість обробки деталі на верстаті. Усі фактори об’єднують у великі принципово відмінні групи: технологія, устаткування, персонал, матеріали, вимірювання (концепція «5М»). Кожна з груп складається з декількох підгруп: документація, здоров’я і т. ін.

Запропонована схема дозволяє наочно показати чисельність факторів, систематизованих у певному порядку, що суттєво полегшує пошук вірних рішень.

Робітники
Стомленість
Здоров’я
Хвороба
Зосередженість
Дух
Увага
Кваліфікація
Освіта Підготовка
Досвід
Верстат
Виріб Деталь
Контроль
Метод
Стабільність
Операція
Розбалансування
Деформація
Оснащення і приладдя
Абразивні матеріали
Форма
Різець
Розмір Діаметр
Компоненти
Якість матеріалів
Зберігання
Деталі і матеріали
Позиція
Оснащення
Кут
Міцність кріплення
Установка
Порядок установлення
Процедура
Обробка
Швидкість
Технологічний метод
Розкид у розмірах

 


Рисунок 1.2 – Приклад діаграми причин і результатів Ісікави

Додатково сформулюємо деякі пояснення та поради до процедури побудови діаграми Ісікави.

Вважається, що побудувати діаграму причин та наслідків – то непроста справа. Обгрунтовано можна заявити, що ті, хто досягли успіху у вирішенні проблем контролю якості, – це як раз ті, котрі опанували побудову справжніх діаграм.

Застосовуючи цю процедуру на практиці, ви часто маєте стикатися з труднощами. Найкращий спосіб у цьому випадку – розглянути проблему з точки зору її «мінливості».

Наприклад, коли ви думаєте про «великі кістки», одночасно розмірковуйте про зміни у показниці якості. Якщо дані свідчать, що зміни існують, продумайте, чому так відбувається. Зміну результату може бути зумовлено змінами у чинниках. Таке обертання думки вельми ефективне.

Коли ви будуєте діаграму причин і наслідків стосовно до конкретного дефекту, то ви, наприклад, маєте виявити, що кількість дефектів, яку вироблено у різні дні тижня, неоднакова.

Якщо з’ясується, що дефекти частіше трапляються у понеділок, ніж в інші дні тижня, то ви повинні поставити запитання: «А чому дефекти у понеділок з’являються частіше, аніж у інші дні тижня?», «Чому вони виникають?». Це змусить вас звернутися до розгляду чинників, які відрізняють понеділок від інших днів тижня, що у результаті приведе до розкриття причини дефекту.

Звертання до такого способу розмірковування на кожній стадії дослідження відношень між показником якості і «великими кістками», між «великими» і «середніми», а також між останніми і «дрібними кістками», надає можливість логічним шляхом побудувати корисну діаграму причин і наслідків.

Після того, як ви завершили побудову діаграми, наступний крок – розподіл чинників за ступенем їх важливості. Не обов’язково усі чинники, що склали діаграму, мають справляти потужний вплив на показник якості. Позначте ті, що, на ваш погляд, чинять найбільший вплив.

І, нарешті, нанесіть на діаграму усю необхідну інформацію: її назву, найменування виробу, процесу або групи процесів, прізвища учасників процесу, дату і т. ін.

Завершальна процедура систематизації переліку причин характеризується сполученням двох різних видів діяльності: пошуком найбільш можливої кількості причин та їхньою систематизацією.

Як було зазначено вище, для пошуку причин здійснюють, у разі потреби, активне обговорення. Ефективним методом, що застосовується у такому випадку, має бути «мозковий штурм», вигаданий у США А.Ф. Осборном.

Під час побудови діаграми причин і наслідків, причини краще систематизувати, розглядаючи їх у наступній послідовності: від «дрібних кісток» до «середніх» і від «середніх» до «великих».

Наведемо ще один приклад побудови діаграми причин і наслідків за якістю процесу виробництва продукції – рисунок 1.3.

Якість продукції
Якість праці
Професійна підготовка 0,08
Умови стимулювання 0,1
Стан робочих місць 0,07
Технологічна підготовка виробництва 0,15
Метрологічне забезпечення 0,1
Забезпеченість засобами праці 0,02
Якість устат- кування 0,23
Умови зберігання 0,04
Якість пакування 0,08
Умови транспортування 0,04
Якість документації
Повнота технічних вимог 0,03
Доступність викладу 0,02
Використання ЕОМ 0,1
0,25
0,4
0,2
0,15

 


 

Якість засобів праці 0,13
Якість предметів праці 0,04

 


Рисунок 1.3 – Приклад діаграми Ісікави

 

Спочатку виділимо загальноприйняті чинники: якість праці, якість документації, якість засобів праці і якість предметів праці. Далі кожну складову поділимо на причини, і для кожної з них визначимо експертним шляхом ваговий показник. Зробимо висновки та приймемо рішення.

ДІАГРАМА РОЗКИДУ

 

Застосовується для дослідження зв’язку між двома видами даних, наприклад, для аналізу залежності виторгу компанії від кількості звертань клієнтів до компанії або працездатності – від стану вашого здоров’я і т. ін.








Дата добавления: 2015-11-18; просмотров: 3683;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.015 сек.