Оцінка ефективності управління товарними запасами

Критерієм ефективності управління товарними запасами є органі­зація безперервної торгівлі усіма різновидами товарів (в межах вста­новленого асортиментного переліку та обсягу запасів, що не переви­щує встановлені нормативи) при мінімальних витратах на їх збері­гання, транспортування та продане при високому рівні культури обслуговування.

Ефективність роботи з формування, використання та розміщення товарних запасів оцінюється на базі використання часткових та узагальнюючого показників ефективності.

Перелік та методика розрахунку часткових показників ефектив­ності наведено у табл. 25.

Крім показників, що включені до таблиці, для оцінки ефектив­ності роботи з управління товарними запасами можуть використову­ватися такі показники, як швидкість та період обороту запасів, кое­фіцієнт випередження (зниження) товарних запасів відносно товаро­обороту, рівень товарних запасів на одиницю товарообороту. їх склад та методика розрахунку були розглянуті вище.

Для узагальнюючої оцінки ефективності управління товарними запасами можуть використовуватися інтегральний показник якості комерційної роботи з товарною масою та інтегральний показник ефективності управління запасами.

Таблиця 25

Система часткових показників ефективності управління товарними запасами

Назва показника	Методика розрахунку	Аналітичні можливості
1. Співвідношення фактичної та встановленої (за асортиментним переліком) широти асортименту товарів (Кa).	де Аф - фактична кількість різновидів товарів (в магазинах, на складах, базах); Aп - кількість різновидів за встановленим асортиментним переліком товарів.	Ступінь досягнення нормативної широти асортименту, вплив товарних запасів на ступінь задоволення попиту покупців.
2. Коефіцієнт дотримання нормативу товарних запасів (Кдн).	де T3i - фактичний рівень товарних запасів в і-й період; NT3 - встановлений норматив товарних запасів; п - кількість спостережень за товарними запасами.	Ступінь дотримання встановленого нормативу товарних запасів та відносний розмір відхилень від його обсягу.

Продовж. табл. 25

Назва показника	Методика розрахунку	Аналітичні можливості
3. Коефіцієнт концентрації товарних запасів у від­повідній ланці торгівлі (місце розміщення) (Ккрі).	де T3і - фактичний розмір товарних запасів, що знаходяться у відповідній ланці торгівлі (гуртова, роздрібна) або в місці розташування (торговельний зал, склади); ТЗ - загальний розмір товарних запасів.	Оцінка ефективності розміщення з точки зору доцільно­сті та витратності зберігання товарних запасів в різних ланках торгівлі (місцях роз­ташування).
4. Рівень активної частини поточних запасів (3а).	де Зф - фактичні поточні запаси; Зс - сума понаднормативних запасів; 3НХЗ - сума неходових та залежалих товарів (що зберігаються у торговельному залі понад один рік з моменту надходження).	Ефективність роботи з нехо­довими та залежалими това­рами, можливість залучення товарних запасів до обороту.
5.Доля неходових та залежалих товарів в загальному обсязі товарних запасів (ДНХЗ)	де 3НХЗ - сума неходових та залежалих това­рів; 3 - загальна сума товарних запасів.	Ступінь відповідності товар­них запасів споживчому по­питу, ефективність роботи з неходовими та залежалими товарними запасами.
6. Витрати обігу на одиницю товар­них запасів (Вз).	де ВОТЗ - сума витрат обігу, пов'язана а фор­муванням товарних запасів; ТЗ - обсяг товарних запасів.	Ефективність роботи по формуванню товарних запасів з точки зору витрат на їх формування та зберігання, оцінка витратності одиниці товарно­го запасу.
7. Прибуток на одиницю товарних запасів (П3).	П - сума прибутку від реалізації товарів; ТЗ - середній розмір товарних запасів.	Ефективність роботи з товар­ними запасами з точки зору отримання прибутку, оцінка рентабельності формування одиниці товарного запасу.

Інтегральний показник якості роботи з товарною масою (ІПЯ) розраховується за формулою:

де Т_ф - фактичний товарооборот;

Т_п - плановий обсяг товарообороту;

З_ф - фактичні товарні запаси;

З_н - запаси товарів за нормативом.

Застосування даного показника можливо при умові Т_ф> Т_п.

Ефективність використання товарних запасів буде тим вища, чим вище значення показника якості роботи з товарною масою, тобто при досягненні умови:

Узагальнюючим показником оцінки ефективності використання товарних запасів може служити інтегральний показник ефективності управління (Е_тз), що розраховується за даними про темпи зміни обіго­вості товарів (І_ПОтз) ^та рентабельності товарних запасів (І_Ртз):

Зростання інтегрального показника свідчить про покращення ви­користання товарних запасів на торговельному підприємстві.

3.6. Нормування та планування товарних запасів

Центральною ланкою механізму управління товарними запасами на рівні торговельного підприємства є нормування та планування їх обсягу.

Метою нормування товарних запасів є визначення їх оптимальних розмірів для забезпечення планового обсягу товарообороту у визначе­них умовах, місці та часі створення необхідних матеріальних переду­мов для ритмічного та безперебійного продажу товарів при наймен­ших витратах щодо їх формування, зберігання, регулювання.

Норми товарних запасів використовуються торговельними організа­ціями (підприємствами) при:

- розробці планів товарного забезпечення (запасів та надходження товарів);

- визначенні обсягу оборотних коштів та необхідного розміру
кредиту для їх формування;

- регулюванні завозу товарів та оперативному управлінні запасами, виявленні дефіциту або формування понаднормативних запасів (неходових, залежалих, надмірно завезених товарів);

- контролі за забезпеченням товарними запасами товарообороту,
розрахунку планової суми витрат на зберігання запасів товарів;

- удосконаленні статистичного та управлінського обліку та контролю товарних запасів та діяльності підприємства в цілому.

Нормування товарних запасів базується на таких принципах:

1. Оптимальність. Нормативи повинні передбачати найменші розміри товарних запасів, при яких забезпечується безперервність процесу обігу, задоволення попиту населення на товари. Критерії оптимальності визначаються по-різному залежно від того, на якому рів­ні вирішуються завдання управління запасами.

Критеріями оптимальності можуть бути такі показники, як:

- рівень сукупних витрат обігу, пов'язаних із доставкою та збері­ганням товарів при умові найбільш повного задоволення попиту населення на товари народного споживання (для роздрібних підприємств);

- час обігу товарів при максимальній надійності постачання роздрібної торгівлі (для гуртових підприємств);

- ступінь концентрації запасів нерегулярного оновлення в окремих ланках торгівлі або місцях зберігання;

- частка неходових та залежалих запасів в загальному обсязі та ін.

2. Надійність. Реалізація цього принципу досягається за рахунок
формування страхових запасів з метою захисту торговельного процесу
від непередбачених коливань з боку попиту (виникнення ажіотажного
попиту) або пропозиції товарів (в результаті порушення графіків завозу).
Особливо важливо з соціальної точки зору забезпечити утворення страхових запасів в обсягах, що повністю виключають можливість виникнення дефіциту щодо товарів першочергового попиту (борошно, крупа, бобові, макаронні вироби, цукор, сіль, сірники, мило, керосин та інше).

3. Науковість. Відповідно до даного принципу нормування товарних запасів має здійснюватися на базі застосування техніко-економічних та економіко-математичних методів, базуватися на виявлених в результаті аналізу основних закономірностях формування товарних запасів (їх зміні в часі, співвідношенні між товарними за­пасами та товарооборотом, залежності від найважливіших економіч­них та організаційних факторів, розподілі товарів між гуртовими та роздрібними ланками та інше).

4. Реальність. При розробці нормативів слід враховувати матеріальні передумови формування їх розміру: обсяг товарних ресурсів, які може бути закуплений підприємством; складські площі та ємкос­ті, що забезпечують зберігання певної кількості товарів, їх технічна оснащеність; обсяг власних оборотних коштів, який обумовлює ре­альні можливості накопичення товарних запасів. При використанні економіко-математичних моделей реальність нормативів забезпечує­ться введенням ряду обмежень.

5. Ефективність. Нормування товарних запасів має забезпечити
прискорення їх обіговості, раціональне розміщення між гуртовою та
роздрібною ланкою, по підприємствах та місцях зберігання, скоротити сукупні витрати, пов'язані з доставкою та зберіганням товарів.

В процесі нормування повинен забезпечуватися не тільки власне економічний ефект, але й враховуватися соціальні аспекти проблеми ритмічності та безперервності товаропостачання населення необхідни­ми товарами.

В умовах планової економіки в торгівлі існувало два поняття нор­мативу товарних запасів як економічної категорії:

1. Норматив як запас, необхідний для забезпечення безперервної реалізації з метою найбільш: повного задоволення обсягу та структури
споживчого попиту населення. В цьому розумінні норматив товарного
запасу забезпечує зберігання більш або менш стабільного рівня запасів з
тенденцією до розширення товарного асортименту. Норматив товарного
запасу відображає потреби організації (підприємства) в товарах незалеж­но від ресурсних можливостей держави забезпечити ці потреби.

2. Норматив як товарний запас, що забезпечує рівномірний розпо­діл ресурсів по районах, організаціях та періодах року (тобто в просторі та часі) відповідно можливостей суспільства направити визначену
масу товарів до сфери обігу. Норматив товарних запасів в такому ро­зумінні був рухомим та змінювався як в бік збільшення, так і в бік зменшення залежно від обсягу товарних ресурсів, ступеня насиченості товарами каналів обігу.

В умовах ринкової економіки суперечності, що існували між "нормативом за можливостями" та "нормативом за потребами" змі­нюють свій зміст, але за суттю проблеми залишаються. Конкретне торговельне підприємство може стати неспроможним сформувати не­обхідний товарний запас не в зв'язку з ситуацією відсутності пропо­зиції товарів, а у зв'язку з фінансовими труднощами. У наш час ця проблема є найбільш гострою.

Нормування товарних запасів торговельними підприємствами суттєво відрізняється від організації та методики здійснення цього процесу в інших галузях народного господарства. Причина різниці - в характері витрат.

Використання виробничих запасів суворо обумовлене виробничою програмою. Його можна розрахувати, якщо знати план випуску про­дукції та норми використання сировини, матеріалів на одиницю ви­робу; воно більш детерміноване. Ця обставина при ідеально налаго­дженій доставці дозволяє взагалі відмовитись від складських примі­щень, вести постачання "з коліс".

Використання товарних запасів носить непослідовний та важко прогнозований характер, оскільки це пов'язано з такою рухомою ка­тегорією, як попит населення, чітко реагуючий на будь-які соціально-економічні, кліматичні, психологічні та інші зрушення. Тому часті випадки, коли дефіцитні на момент замовлення товари в час надход­ження до торговельної мережі підпадають під категорію, що користу­ється слабким попитом і осідає у запасах, та навпаки, товари з ряду неходових починають користуватися підвищеним попитом.

Товарні запаси є функцією попиту індивідуальних споживачів (населення), схильних до великого впливу випадкових обставин (їх кількісне співвідношення виявляється лише в досить великій кілько­сті елементів сукупності, знаходить своє відображення в масі явищ), а отже, потребує систематичного вивчення

Норматив товарних запасів має виступати як середня величина, що нівелює випадкові та другорядні відхилення як закономірність стохастичного характеру. Проблема полягає у вивченні та моделю­ванні закономірностей товарних запасів та створенні на цій основі на­уково обґрунтованих нормативів.

Нормування товарних запасів може здійснюватися різними мето­дами (рис. 48).

Рис. 48. Методи нормування товарних запасів