Економіко-математичні методи нормування
В основі методів цієї групи лежить застосування апарату математичної статистики. Незважаючи на значну трудомісткість та складність розрахунків (застосування ЕОМ для виконання необхідних розрахунків суттєво спрощує проведення обчислювальних процедур) економіко-математичні методи все ширше використовуються в практичній діяльності по управлінню запасами, особливо на великих торговельних підприємствах та в гуртовій ланці.
Безліч реальних ситуацій обумовлює велику кількість варіантів нормування товарних запасів на основі застосування математичної статистики. Більшість з них базується на статистичному вивченні закономірностей зміни споживчого попиту, його розміру та структури; інших факторів, що визначають потребу підприємства в створенні товарних запасів.
Простішим прикладом визначення нормативу запасів в сумі або днях є метод екстраполяції (трендовий метод), який переносить темпи, що склалися в минулому, на майбутнє.
При цьому норматив товарних запасів визначається на основі параметрів наступної функції:
де t - час спостережень за станом товарних запасів.
Більш: значним та перспективним є метод корелятивно-регресивного аналізу, який дозволяє визначити залежність рівня нормативу товарних запасів від факторів, що впливають на його. Рівень нормативу в цьому разі визначається, як значення функції:
де f|, f2,..., fn - фактори, що впливають на оптимальний розмір товарних запасів при прогнозованому значенні факторів.
Доцільним для визначення нормативу товарних запасів є побудова оптимізаційних моделей з використанням різноманітних критеріїв оптимальності при визначенні систем і умов-обмежень.
Планування обсягу товарних запасів проводиться на основі розрахованих нормативів утворення запасів поточного зберігання, а також виходячи з умов та потреб формування інших видів запасів (сезонного зберігання та дострокового завозу, цільового призначення).
Розрахунок суми товарних запасів (в цілому по підприємству та в розрізі окремих груп товарів) провадиться за формулою:
де ТЗпл - планова сума товарних запасів на кінець планового періоду;
Нпз - норматив запасів товарів поточного зберігання, в днях обороту;
То - одноденний обсяг реалізації товарів у плановому періоді;
ТЗСЗ - сума запасів товарів сезонного зберігання та дострокового завозу, що планується;
ТЗЦП - сума запасів товарів цільового призначення, що планується.
Ефективність розробленого плану формування товарних запасів оцінюється за допомогою системи показників ефективності, які були розглянуті вище.
При суттєвому зниженні показників ефективності використання товарних запасів в плановому періоді в розрахунки планового обсягу товарних запасів вносяться необхідні корективи. Незначне зниження цих показників припускається для забезпечення стійкості асортименту та підвищення ритмічності здійснення торговельно-технологічного процесу, якщо ситуація в передплановому періоді не відповідає сучасним потребам.
В окремих випадках план товарних запасів має забезпечувати підвищення показників обіговості та рентабельності товарних запасів.
Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 831;