Організація контролю рівня товарних запасів
Нині у вітчизняній та іноземній практиці накопичений достатній досвід організації робіт з контролю рівня товарних запасів. При цьому методичний апарат, який використовується, залежить від розміру підприємства, політики та технології менеджменту, обсягу, видів та інших особливостей запасів.
Найбільше розповсюдження в іноземній практиці отримали наступні системи контролю рівня запасів:
Рис. 50. Зміст оперативного управління товарними запасами
1. Метод червоної лінії (red-line method). Суть методу полягає у
визначенні мінімальної (лімітної) межі, нижче якої рівень запасів не
повинен опускатися. По досягненні цієї межі відбувається автоматичне розміщення нового замовлення.
2. Двосекторний метод контролю (two-bin method), відповідно
якого запаси для зберігання розміщуються в двох секторах - робочому
та. резервному. Коли запаси робочого сектора витрачено, включаються
два процеси - поповнення робочого сектора за рахунок резервного, та
розміщення нового замовлення.
Для вибору методу управління та контролю щодо рівня товарного запасу використовується класифікаційний підхід до управління запасами (ABC system). Його ідея полягає у використанні класифікації запасів та виділенні трьох груп - А, В і С, залежно від ступеня впливу певного виду запасів на зростання товарообороту підприємства. До групи А відносять запаси, реалізація яких дає найбільший внесок до обсягу товарообороту у грошовому вимірі (70 % обсягу реалізації). Як правило, це найбільш коштовні товари, їх питома вага в обсязі запасів у натуральному вимірі не перевищує 10 %. Запаси цього виду потребують особливої уваги менеджерів та використання кількісних методів і моделей для оптимізації прийняття рішень. До групи В відносять запаси середнього рівня вагомості, які забезпечують близько 20 % обсягу реалізації підприємства. їхня питома вага у натуральному вимірі, як правило, складає також приблизно 20 %. Вибір методів управління запасами групи В має бути заснований на співставленні витрат на управління та економічного ефекту від їх використання.
Товарні запаси, реалізація яких дає незначний вклад до обсягу товарообороту, близько 10 %, відносять до групи С. Досить часто вони складають переважну частину в обсязі запасів в натуральному вимірі приблизно 70 %. До управління запасами групи С недоцільно застосовувати складні кількісні методи управління, так як витрати на управління можуть не відповідати економічному ефекту від їх використання. Принцип класифікації запасів на групи за їх значущістю для підприємства наведено у табл. 26.
Таблиця 26
Класифікація запасів за їх значущістю для підприємства
Групи запасів | Доля в обсязі товарообороту в грошовому виразі | Доля в обсязі запасів в натуральному виразі | Слід використовувати складні кількісні методи управління чи ні |
Група А | 70% | 10% | Так |
Група В | 20% | 20% | В деяких випадках |
Група С | 10% | 70% | Не слід |
Побудова та реалізація сучасних систем контролю рівня товарних запасів може бути організована тільки на основі використання комп'ютерних технологій, автоматизованих систем обліку запасів та розміщення замовлень у постачальників.
Використання таких систем, а також магнітного штрихового кодування товарів дозволяє спостерігати рух кожної одиниці товарів, отримувати інформацію про стан запасів при досягненні точки замовлення, автоматично розміщувати запаси через комп'ютерну мережу за допомогою вбудованого модельного інструментарія, контролювати поповнення запасів.
Описані системи комп'ютерного управління запасами отримують все ширше розповсюдження в торговельних підприємствах України, особливо великих роздрібних підприємствах, спільних підприємствах з участю іноземного капіталу, у фірмових магазинах та супермаркетах, на гуртових базах.
В найбільших за розмірами та некомп'ютеризованих торговельних підприємствах контроль за станом товарних запасів базується на інформації, яке отримується від матеріально-відповідальних осіб товарних секцій та складів.
Їх систематична звітність повинна вміщувати наступну інформацію:
- обсяг товарних запасів по товарних групах та позицій асортиментного переліку, в тому числі тих, що втратили товарний вигляд та непридатних до реалізації, а також тих, по яких встановлений лімітний термін реалізації завершився;
- наявність понаднормативних товарів, що не користуються попитом населення;
- норматив товарних запасів по кожній товарній групі;
- роздрібний продаж, документовані витрати, надходження товарів по товарних групах.
Визначена інформація повинна збиратися за спеціально розробленою формою, що забезпечить можливість її оперативного узагальнення та аналізу.
Дата добавления: 2015-09-18; просмотров: 993;