ПІЛЬГИ ЗІ СПЛАТИ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ

Пільги по сплаті земельного податку передбачені ст.ст.283-284 ПКУ, а також п.3 підрозд.6 розд.ХХ ПКУ (останні мають тимчасовий характер і розраховані на «перехідний» період).

Надання пільг відповідно до п.284.1 ПКУ за рішенням ВР АРК та органів місцевого самоврядування є досить поширеним явищем.

Слід зазначити, що пільги щодо сплати земельного податку передбачені не лише ПКУ (або відповідно до нього), а й іншими законодавчими актами: ч.2 ст.14 ЗУ «Про Збройні Сили України», ч.5 ст.5 ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», п.«в» ч.1 ст.205 ЗКУ. Оскільки ПКУ прийнятий пізніше від зазначених актів і сформульований як акт, що виключає можливість регулювання податкових відносин іншими законами (п.п.7.3, 7.4 ПКУ), вважаємо, що пільги, які у ньому не передбачені, надаватися не повинні.

Водночас, помилковою є позиція податкових органів, за якою пільги, передбачені іншими законодавчими актами, окрім «законів про оподаткування» (після прийняття ПКУ, очевидно, буде використовуватися формула «окрім ПКУ») надаватися не повинні в принципі³. Хоча у п.7.3 ст.7 ПКУ, (аналогічно діючим раніше положенням ст.1 ЗУ «Про систему оподаткування») є вказівка на те, що «[б]удь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства», дане положення не може перешкодити ВРУ приймати закони з питань оподаткування, не включаючи їх до ПКУ, оскільки така можливість випливає із КУ (ст.92 та ін.). Тому в подальшому не виключене встановлення у законодавстві пільг зі сплати земельного податку, що в ПКУ не передбачені (хоча з техніко-юридичної точки зору це, звичайно, явище негативне – втім, як і включення до закону неконституційних положень на зразок п.7.3 ст.7 ПКУ).