Правовий режим земельного податку

Основними юридичними ознаками земельного податку, що випливають із положень чинного законодавства, є специфічні (1) об’єкти оподаткування та (2) платники податку, а також (3) правила обчислення, (4) пільги щодо сплатиземельного податку, а також (5) порядокйого сплати.

NB. Слід відрізняти земельний податок від фіксованого сільськогосподарського податку. Останній справляється відповідно до гл.2 розд.ХІV ПКУ. Фіксований сільськогосподарський податок хоча й має об’єктом оподаткування, як і земельний податок, земельну ділянку (за ст.302 ПКУ, об’єктом оподаткування є «площа сільськогосподарських угідь»), проте на цьому їхні спільні риси вичерпуються. Економічний зміст фіксованого сільськогосподарського податку інший: це не лише плата за використання земельної ділянки, але й замінник ще кількох видів податків (ст.307 ПКУ). Платниками цього податку можуть бути лише зазначені у ст.301 ПКУ суб’єкти (визначальний критерій – отримання доходу переважно (понад 75%) за рахунок виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції). Перехід на оподаткування фіксованим податком відбувається на добровільній основі за бажанням платника, податок характеризується особливими правилами обчислення та порядком справляння тощо.