У період модернізації. 1882 р. спільно з талановитим публіцистом Еразмом Пільтцем (1851-1929) - часопис Край (Петербург)

1882 р. спільно з талановитим публіцистом Еразмом Пільтцем (1851-1929) - часопис Край (Петербург). Обидва видання задекларували свою лояльність до самодержавства, виступали за зближення поляків і росіян, яке у перспективі зможе принести користі як Росії, так і полякам (у культурно-національному плані).

Ідеї повного примирення з владами країн-загарбниць не зустрічали співчуття більшої частини поляків Росії та Німеччини. Нові віяння, що приходили із Заходу, приносили із собою сподівання на індустріалізацію, капіталізм, науку і освіту. Суспільні зміни накреслювали перспективу цивілізаційного поступу, який повинен був піднести націю на вищий щабель. Ліберальні ідеїстали дороговказом для розвитку "органічної праці". За відсутності державної підтримки ініціативу розвитку громадських форм співжиття в Королівстві Польському та польських землях Німеччини взяла на себе інтелігенція й окремі підприємці. Група землевласників і підприємців Королівства Польського 1875 р. заснувала у Варшаві Музей промисловості і рільництва, який підтримував наукові досліди і поширював наукові знання. Заможні підприємці утворювали приватні гімназії та училища. 1881 р. вихованці Головної школи у Варшаві розпочали діяльність Каси ім. Ю. Мяновського (ректор Головної школи у 1862-1869 pp.) - приватного фонду для підтримки розвитку польської науки.

Громадська активність була обгрунтувана ліберальною ідеологією варшавського позитивізму - течії суспільно-політичної думки 70 - 80-х років XIX ст. Піонером позитивізму виступив учений і публіцист Александр Свєнтоховський (1849-1938). 1871 р. у часописі Пшегльонд тигодньови (Тижневий огляд) він опублікував статтю-маніфест Ми і ви. Автор спирався на ідеї позитивізму, які йшли із Заходу, визнавав пріоритет наукових знань і прогресу, критикував шляхетські традиції, відсталість, підносив підприємництво, активну життєву позицію. Він доводив, що "спокійна і тривала праця" вимагає не меншого героїзму, ніж "гра у воєнну лотерею". Ідеї А. Свєнтоховського підтримали інші молоді вчені та публіцисти, випускники Головної школи Пйотр Хмельовський (1848-1904), Александр Ґловацький (Болеслав Прус, 1845-1912), Юліан Охоровт (1850-1917). На сторінках часописів Нива, Атенеум, Пшегльонд тигодньови вони пропагували ідеї позитивізму, проголошуючи культ освіти і праці для добра суспільства, закликаючи до підприємництва і збагачення; виступали за поступове еволюційне перетворення суспільства шляхом реформ, розвитку освіти і культури. Таку діяльність вони називали "працею біля основ", вважаючи її глибоко патріотичною. Позитивісти відмежувалися від романтизму і національних повстань. Вони стали ініціаторами багатьох культурно-освітніх акцій, зокрема, заснували низку газет і часописів для народу, читали лекції, створювали курси для неписьменних, бібліотеки. У поетичній формі кредо позитивістів висловив поет Адам Асник (1838-1897) у широко знаному вірші: