РАК ЛЕГЕНЬ

Ця злоякісна пухлина вирізняється різноманітністю макроскопічних і гістологіч­них форм.

Центральний рак виникає з епітелію крупних бронхів — головних, часткових або сегментарних. Характеризується такими симптомами, як кашель, наявність прожилок крові в мокротинні, гарячка, задишка.

Периферійний рак утворюється з епітелію бронхів, менших за сегментарні. Протікає безсимптомно. Перші ознаки захворювання проявляються тоді, коли пух­лина досягає великих розмірів.

Клінічна картина

Вираженість клінічних ознак зумовлена проростанням пухлини в плевру або грудну клітку, інколи розпадом пухлини з розвитком перифокального запалення.

Розрізняють 4 стадії раку:

I стадія — невелика пухлина крупного бронха, яка росте ендо- або перибронхіально; невелика пухлина дрібних або найдрібніших бронхів, яка не пророс­тає в плевру; ознак метастазування немає;

II стадія — такого самого або більших розмірів пухлина, не проростає в плевру і сусідні органи; одиночні метастази в регіонарні лімфатичні вузли;

III стадія— пухлина проростає в перикард, грудну стінку, середостіння, діафрагму; регіонарні або віддалені метастази;

IV стадія — пухлина поширюється на грудну стінку, середостіння, діафрагму, плевру; регіонарні і віддалені метастази.

Діагностика

Діагноз установлюють за допомогою рентгенографії органів грудної клітки, комп'ютерної томографії, бронхоскопії, торакоскопії, біопсії лімфатичного вузла.

Лікування

1. Хірургічне: лобектомія, пульмонектомія.

2. Променева терапія.

3. Хіміотерапія.

Прогноз несприятливий. Більшість хворих вмирають через 1-1,5 року.

МАСТИТ

Це запалення грудної залози. Мастит частіше виникає у матерів, які годують дітей грудьми, у перші дні і місяці (до 4 міс) лактаційного періоду.

Етіологія

Причинами маститу вважають:

• травматизацію сосків (тріщини, виразки);

• застій молока (лактостаз);

• потрапляння інфекції через епідермальний шар;

• недотримання правил гігієни.

Інфекція поширюється в грудній залозі по грудним протокам, лімфатичним і кровоносним судинам. Основними збудниками захворювання є стафілокок (80%), стрептокок (15 %) і мікробні асоціації.

Класифікація

І. Залежно від поширення і локалізації запального процесу.

1. Дифузний — уражується вся грудна залоза (пан мастит).

2. Обмежений:

• субареолярний — розташований під грудним кружальцем соска;

• інтрамамарний — у тканині залози;

• у грудних протоках;

• ретромамарний — між задньою поверхнею залози і фасцією великого грудного м'яза.

II. За патоморфологічними змінами.

1. Серозна форма (початкова).

2. Інфільтративна.

3. Абсцедувальна.

4. Флегмонозна.

5. Гангренозна.

Клінічна картина

Ознаки гострого маститу залежать від фази запального інфільтрату.

Серозна форма маститу характеризується раптовим підвищенням температури тіла до 38,5—39 °С, болем у грудній залозі. Спостерігається її збільшення, при пальпації болючість. Контури залози збережені, шкіра над нею не змінена.

При інфільтративній формі стан хворої погіршується, температура тіла підвищується до 39—40 °С, з'являються гарячка, головний біль, слабкість. Грудна залоза збільшується в об'ємі, шкіра над ділянкою інфільтрату гіперемійована. При пальпації визначається інфільтрат з нечіткими контурами. Як правило, збільшуються пахвові лімфатичні вузли.

Абсцедувальна форма маститу розвивається, коли проведене лікування не зупинило процес у фазі інфільтрації. Характерне наростання клінічних ознак і погіршення стану хворої. При пальпації в грудній залозі визначаються ділянки розм'якшення і флуктуації.

Флегмонозна форма характеризується різким погіршенням стану хворої: ви­никає гарячка, шкірні покриви бліді, грудна залоза збільшена в об'ємі, шкіра над нею гіперемована, блискуча, з розширеною венозною сіткою, сосок втягнутий, при пальпації визначаються набряклість, біль. Процес охоплює всю або більшу части­ну залози.

Гангренозна форма розвивається у хворих, які тривалий час не звертались за медичною допомогою, або внаслідок тромбозу судин грудної залози. Стан хворих тяжкий, температура тіла підвищується до 40—41 °С, грудна залоза різко збіль­шена, шкіра над нею набрякла, покрита пухирями, заповненими геморагічним вмістом, місцями некротизована. При всіх формах гострого маститу в крові вияв­ляється виражений лейкоцитоз із зрушенням формули вліво, у сечі з'являється білок. При неадекватному лікуванні гострий процес у грудній залозі може перейти в хронічний мастит.

Лікування

На початковій стадії гострого маститу проводять консервативне лікування:

• на уражену залозу накладають підтримувальну пов'язку;

• сосок залишають відкритим для систематичного відсмоктування молока спе­ціальним відсмоктувачем;

• обмежують споживання рідини;

• призначають антибіотики широкого спектра дії, сульфаніламідні препарати;

• місцево УВЧ, УФО після відсмоктування молока;

• інфузійна і детоксикаційна терапія.

При появі ознак нагноєння показане хірургічне лікування — розкриття і дре­нування гнійної порожнини. Після звільнення порожнини від гною її промивають антисептичними розчинами і дренують.

Важливе значення у профілактиці маститів має підготовка сосків, запобіган­ня патології пологів і інфікування грудних ходів у післяродовий період, дотриман­ня правил особистої гігієни.