Перевантажувальні станції

10.5.1 Перевантажувальні станції проектують у прикордонних (митних) пунктах для передачі вантажів і пересадки пасажирів з вагонів колії однієї ширини у вагони колії іншої ширини, або із залізниці на інші види транспорту (автомобільний, трубопровідний, морський і річковий) з урахуванням забезпечення потоковості пересування вагонів, найменшої кількості перетинань, у тому числі перетинань колій різної ширини. Станції колій різної ширини можуть бути тупиковими, комбінованими й наскрізними.

10.5.2 Перевантажувальні станції мають забезпечувати:

- для колій кожної ширини – виконання технічних операцій з пасажирськими й вантажними поїздами, а також пасажирських операцій відповідно до роду станції (проміжна, дільнична, тощо), приймання й відправлення поїздів, розформування составів і формування передач по пунктах навантаження-вивантаження;

- екіпірування, а в необхідних випадках технічне обслуговування й ремонт поїзних і маневрових локомотивів;

- виробництво вантажних і комерційних операцій, в основному пов'язаних з перевантаженням вантажів з вагонів колії однієї ширини у вагони колії іншої ширини, - сортування, зберігання, зважування, оформлення перевізних документів, навантаження й вивантаження місцевих вантажів, а в окремих випадках - перестановку колісних пар і митні операції.

10.5.3 Проектування колійного розвитку й необхідних станційних пристроїв для виконання технічних і комерційних операцій на станціях різної колії треба робити відповідно до норм і технічних вказівок, установлених для кожної колії.

10.5.4 При організації перевантаження вантажів усередині країни перевантажувальні пристрої зосереджують в одному місці, а колійний розвиток і станційні пристрої проектують для станції кожної колії роздільно або об’єднано.

У стикових пунктах із сусідніми країнами для залізниць кожної країни, як правило, треба проектувати свою перевантажувальну станцію, призначену для перевантаження імпортних вантажів, що надходять у цю країну. На таких станціях додатково передбачають пристрої, що забезпечують виробництво митних операцій, операцій з передачі вагонів і контейнерів іншій країні, а в необхідних випадках пункти перестановки локомотивів з необхідними для цього пристроями, а також пункти перестановки вагонів й інші пристрої, що забезпечують безпересадочне пасажирське сполучення. Кількість перевантажувальних станцій у стикових пунктах із сусідніми країнами встановлюють за узгодженням між державами.

10.5.5 Залежно від характеру й розмірів роботи, а також топографічних й інших місцевих умов (забудови території й ін.) перевантажувальні станції проектують із паралельним, послідовним і комбінованим розташуванням приймально-відправних, сортувальних колій, пасажирських і перевантажувальних пристроїв.

10.5.6 При проектуванні перевантажувальних станцій треба прагнути до максимального об'єднання (кооперування) однорідних пристроїв і споруд, призначених для виробництва вантажних або пасажирських операцій різної колії, як це показано на рисунках 10.5 і 10.6.

Перевантажувальні станції треба проектувати з роздільними сортувальними комплектами для кожної колії. Перевантажувальні пристрої доцільно розміщати між зазначеними сортувальними комплектами.

Умовні позначення до рисунків 10.5 і 10.6: 1 - службово-технічний будинок пункту перестановки вагонів; 2 - об'єднаний службово-технічний і пасажирський будинок; 3 - пасажирський будинок для пасажирів далекого прямування; 4 - багажні й поштові відділення; 5 - РЕД; 6 - вагономийна машина; 7 - будівля фумігаційної установки; 8 - перевантажувальна платформа; 9 - контейнерний майданчик; 10 - склад ангарного типу: ЭУ - екіпірувальні пристрої для локомотивів; ППВ - пункт перестановки вагонів; ТП - технічний парк; Д - депо; - - - - - колійний розвиток колії 1435 мм Рисунок 10.5 - Схема перевантажувальної станції з комбінованим розташуванням парків

Проектування перевантажувальних станцій рекомендується робити відповідно до схем, показаних на рисунках 10.5 і10.6.

На пограничних станціях слід передбачати ізоляцію руху приміських поїздів від руху далеких і місцевих поїздів, а також поїздів, що слідують у міжнародному сполученні.

На перевантажувальних станціях треба передбачати приймально-відправний парк, технічний парк (станцію), а в необхідних випадках і пристрої для екіпірування локомотивів.

За завданням замість пунктів перестановки вагонів допускається проектувати пристрої для розсунення колісних пар пасажирських вагонів безпересадочного сполучення.

10.5.7 У пасажирському будинку прикордонних станцій мають бути передбачені спеціальні приміщення для виплати й обміну грошей, митного огляду, контрольно-пропускного пункту, санітарно-контрольного пункту (а при необхідності й ізолятора), очікування поїзда й оформлення проїзних документів пасажирами закордонних країн.

10.5.8 Обслуговування морських і річкових портів для перевалки вантажів із залізниці на водний транспорт треба передбачати з припортових станцій загальної мережі залізниць, спеціально створюваних портових станцій або районних парків порту.

Для попереднього вибору схеми обслуговування порту з кількістю причалів менше чотирьох при відстані до 20 км рекомендується система обслуговування порту безпосередньо з припортової сортувальної станції.

При кількості причалів чотири й більше застосовуються схеми обслуговування: при відстані між портом і сортувальною станцією до 7-8 км і розмірах вантажообігу до 10 млн. т на рік - найбільш доцільне обслуговування порту з районних парків, а при відстані 13 км і більше й вантажообігу 15 млн. т на рік і більше - з портової станції.

10.5.9 Портові станції допускається влаштовувати тільки у вигляді виключення лише у випадку концентрованого розміщення причалів і при неможливості за місцевих умов створення районних парків. Портові станції виконують роботу з організації взаємозв'язку з припортовою станцією й по сортуванню вагонів по окремих вантажних фронтах (причалах, складах).

Для цієї роботи на портовій станції виділяються сортувальні колії з відповідним обсягом робіт пристроями (витяжки, гірки малої потужності й т.і.).

10.5.10 Районні парки порту мають основне призначення - наблизити до причалів і складів залізничні вагони, підготовлені для подачі до вантажних фронтів.

Умовні позначення до рисунків 10.7 і 10.8:

ВД - вантажний двір; З - сортувально-відправний парк; П - парк приймання; ЛГ - локомотивне господарство; ПВ - приймально-відправний парк; С - сортувальний парк; ВВ - вагонні ваги;

- - - - -подальший колійний розвиток

Рисунок 10.7 - Схема портової станції для обслуговування порту з великим вантажообігом з послідовним розташуванням парків

У районних парках здійснюється також повне або часткове сортування вагонів по причалах і трюмах суден. Залежно від обсягу роботи районні парки можуть мати приймально-відправні й сортувальні колії.

10.5.11 Схеми портових станцій і районних парків відрізняються взаємним розташуванням колій і підрозділяються на станції (районні парки) з послідовним розташуванням колій приймання й сортування, комбінованим і паралельним розташуванням цих парків (рисунки 10.7 і 10.8).

10.5.12 Залежно від прийнятої системи обслуговування районні парки можуть використовуватися для подачі до фронтів вагонів, що прибули, підібраними в групу (рисунок10.8,а) або для такої добірки до подачі (рисунок10.8,б).

У районних парках для переробки вагонів передбачаються, як правило, сортувальні витяжки. При великому обсязі переробки вагонів тип сортувальних пристроїв установлюється при конкретному проектуванні.

По конфігурації причальних ліній порти діляться по наступних ознаках: з пірсовими причалами; з причалами-набережними; з комбінованими причалами.

Розміщення припортової станції й під’їзної колії до порту по геометричному розташуванню може бути виконане за трьома схемами:

а) розміщення припортової станції й під’їзної колії перпендикулярно береговій лінії порту;

б) розміщення припортової станції й під’їзної колії користування під кутом до берегової лінії порту;

в) розміщення припортової станції паралельно береговій лінії порту.

Розміщення районних парків у всіх схемах може бути перпендикулярним, паралельним або під кутом стосовно берегової лінії залежно від типу причалів і розмірів портової площадки. Це визначається при розробці генеральної схеми порту й залізничних пристроїв з урахуванням місцевих умов.

10.5.13 Для виробництва перевантажувальних операцій на перевантажувальних станціях треба проектувати зближені колії, високі криті й відкриті платформи, низькі асфальтовані бетонні або щебеневі площадки, кранові перевантажувальні місця, підвищені колії, безбункерні або бункерні вагоноперекидачі, перевантажувальні платформи для колісних вантажів, покриті склади, пристрої для перевірки габариту, ваги, засоби зв'язку й ін.

Рисунок 10.8 -Схеми:

а - районного парку без здійснення операцій з підбору вагонів; б - районного парку або портової станції з паралельним розташуванням сортувальних колій для підбору вагонів по причалах

На нових перевантажувальних станціях, а також на тих, що реконструюються, міжколійні відстані треба приймати за даними таблиці 10.4.

Таблиця 10.4 - Відстань між осями суміжних колій

10.5.14 Залежно від характеру вантажів, що перевантажуються, на перевантажувальних станціях проектують пристрої для перевантаження наливних вантажів, запасні ємності, промивочно-пропарювальні пристрої, фумігаційні станції (для боротьби з карантинними шкідниками) й інші передбачені завданням пристрої.

10.5.15 Високі платформи, криті й відкриті, що призначаються для перевантаження тарних і штучних вантажів, проектують бічними, при сполученій колії, і проміжними.

Високі платформи для колісних вантажів і самохідних машин треба проектувати відповідно до вимог п. 10.2.20 цього стандарту. Бічні перевантажувальні платформи застосовують при невеликих обсягах робіт.

Залежно від обсягу робіт і прийнятих способів перевантаження високі платформи треба проектувати шириною від 3 до 10 м; при сортуванні вантажів ширина платформи, як правило, має бути не менше 10 м.

10.5.16 Низькі асфальтовані, бетонні або бруковані площадки проектують для перевантаження насипних вантажів (вугілля, руди й т.і.). Ширину площадки треба визначати залежно від способів механізації й різниці рівнів підлоги вагонів.

10.5.17 На перевантажувальних місцях, обладнаних кранами, роблять перевантаження навалочних вантажів безпосередньо з вагона у вагон або із площадок для тимчасового зберігання вантажів. У першому випадку крани треба розташовувати між залізничними коліями різної колії, а в другому - з однієї їхньої сторони.

При перевантаженні великовагових вантажів і контейнерів на відкритих складах треба застосовувати козлові й мостові крани.

10.5.18 Для перевантаження вугілля, зерна, руди й інших вантажів, перевезених у вагон-самоскид, треба проектувати підвищені колії, безбункерні й бункерні естакади, естакади із траншеями й інші пристрої.

10.5.19 Покриті склади, що передбачаються для перевантаження тарно-пакувальних і коштовних вантажів, треба проектувати, як правило, із внутрішнім уведенням колій; для швидкопсувних вантажів необхідно проектувати також покриті склади, обладнані пристроями для регулювання температури й вологості повітря усередині приміщення.