Передумови забезпечення соціально-економічної безпеки великих промислових підприємств.

У структурі національної економіки України основну домінанту розвитку мають великі підприємства, які належать здебільшого до промислової галузі господарства. У даний час можна виділити дві точки зору на промисловий потенціал України та роль великих підприємств в ньому. Згідно з першою, промисловість України не конкурентоздатна, бо є сировинною та дуже енергозалежною. Конкурентоздатність такої промисловості можливо досягти лише шляхом повної перебудови її структури з акцентом на високотехнологічні галузі. Інша полярна точка зору розглядає існуючі промислові структури як "становий хребет" економіки країни і орієнтується на "державне управління в надзвичайних ситуаціях", до яких можна віднести становище в промисловості в період фінансово-економічної кризи.

Головний комплекс проблем і основні причини поточного неблагополуччя багатьох промислових підприємств криються як у структурних, так й у тимчасових фінансово-економічних та кон’юнктурних чинниках (рис. 3.14). Усі ці чинники мають інституційний характер, тобто спричинені наявною нормативно-регулюючою системою та інститутами впливу на діяльність великих промислових підприємств.

Рис. 3.14. Інституційні загрози діяльності великих промислових підприємств України

Як можна побачити з рис. 3.14, причини таких інституційних загроз криються як у внутрішньому середовищі підприємства, так й у сформованому полі дій зовнішнього середовища. Тому одним із завдань забезпечення соціально-економічної безпеки підприємств має стати трансформування внутрішньої системи господарювання до наявного зовнішнього інституційного середовища з метою адекватної та вчасної реакції на соціально-економічні виклики.

Внутрішня ситуація на промислових підприємствах в даний час також далека від стабільної і характеризується активним протіканням наступних основних процесів:

- пошук як ринків збуту своєї продукції, так і фінансових запозичень для активації основної діяльності та виконання певних зобов’язань;

- самоідентифікації підприємства як цілісної відособленої системи;

- формування нових цільових установок і інтересів підприємства та його працівників;

- позиціонування підприємства в ринковому середовищі;

- трансформації форми власності підприємства;

- зміни стратегічного типу підприємства, тобто місця в системі класифікаційних угрупувань;

- зміни складу колективу підприємства, розрив тих функціональних й інших зв'язків між членами колективу, які існували раніше;

- пошук нових форм і методів управління підприємством.

Оскільки будь-яка соціально-економічна система є відкритою, то на результати її діяльності мають вплив суб’єкти зовнішнього оточення. Причому взаємовпливовими та взаємозалежними є процеси, що відбуваються в інтервалі ланцюжку "глобальна ↔ міжнародна ↔ національна ↔ регіональна ↔ локальна ↔ індивідуальна соціально-економічна система"

На сьогодні говоримо про три ключові аспекти функціонування підприємств, а саме значимість таких аспектів стосовно діяльності великих промислових підприємств (рис. 4.14). До числа цих особливостей, які притаманні майже всім аспектам та суб’єктам соціально-економічних відносин, належить і додана специфіка функціонування великих промислових підприємств. Усе це формує передумови забезпечення соціально-економічної безпеки великих підприємств.

Рис. 4.14. Передумови забезпечення соціально-економічної безпеки

великого промислового підприємства

За результатами вивчення умов діяльності великих промислових підприємств встановлено, що до числа головних особливостей їх діяльності належать функціонування в умовах нової соціально-орієнтованої економіки, переорієнтація статусу людини на підприємстві з ресурсу на головного учасника його діяльності, а також високий вплив зовнішнього середовища, що пов’язано з високою активністю глобалізаційних процесів в економіці.