Організація як соціальний інститут та об’єкт менеджменту

Розділ 1. Персонал організації як об’єкт менеджменту персоналу

Мета розділу – розкрити сутність організації як соціального інституту та об’єкту менеджменту, дослідити значення персоналу як суб’єкту та об’єкту менеджменту, розглянути класифікаційну та структурну характеристику персоналу організації.

1.1. Організація як соціальний інститут та об’єкт менеджменту

1.2. Персонал як суб’єкт і об’єкт управління

1.3. Класифікація персоналу організації

1.4. Структура персоналу організації

Організація як соціальний інститут та об’єкт менеджменту

У сукупності підсистем (техніко-технологічної, еко­номічної, соціальної, організаційної) виробничо-госпо­дарська організація фігурує як єдине ціле, як керована си­стема. Водночас кожна її функціональна підсистема є са­мостійним об’єктом з притаманними йому вимогами і умовами, тобто кожна з них може розглядатися і як складна система. Від урахування специфіки цих систем залежить ефективність функціонування організації і уп­равління нею загалом.

Однією з найважливіших систем виробничо-госпо­дарської організації є її соціальна підсистема – сукуп­ність індивідів і соціальних груп, які утворюють трудо­вий колектив та головний потенціал організації.

Одним з ключових понять у менеджменті персоналу виступає поняття «організація».

Поняття «менеджмент» означає управління: не в широкому значенні як управління будь-яким об’єктом чи процесом, а у вузькому – як керування організацією, структурним підрозділом, трудовою по­ведінкою персоналу організації тощо.

У менеджменті поняття «персонал» вживається в значенні сукупності людей, які утворюють організа­цію, перебувають у трудових відносинах з нею на підставі індивіду­альних трудових договорів та зайняті суспільно корисною діяльністю. Значення персоналу для існування й діяльності будь-якої ор­ганізації величезне, адже без персоналу немає й організації.

Поняття «організація» багатогранне. Академічний словник української мови зафіксував активне вживання слова «організація» в 4-х різних значеннях:

1. Дія за значенням: організувати, організуватися; організо­вувати, організовуватися. Якщо дія триває довший час і викону­ється групою людей, то вона є процесом організовування чогось, упорядковування, улаштовування (організація праці, організація діяльності, організація управління тощо).

2. Об’єднання людей, суспільних груп, держав на базі спіль­ності інтересів, мети, програми дій (Організація Об’єднаних На­цій, профспілкова організація). У теорії менеджменту прийнято для зручності будь-яку юридичну особу (підприємство, банк, на­вчальний заклад, лікувальний заклад тощо) називати організаці­єю. Отже, під організацією розуміється соціальний інститут, створений засновниками на ґрунті спільності інтересів, як прави­ло, економічних, політичних, культурних, спортивних.

3. Особливості будови чого-небудь, структура.

4. Фізичні й психічні особливості окремої особи (душевна організація людини).

У менеджменті персоналу об’єктом вивчення є організація в другому значенні цього слова, тобто як соціальний інститут у всіх його проявах, але переважно у сфері економіки. Об’єктом навчальної дисципліни є також структурні підрозділи організацій та їхній персонал, окремий працівник як посадова особа та як особистість.

Досить широко використовується поняття «організація» також і в значенні процесу (організація праці, організація управління тощо).

Організація є юридичною особою. Усю свою діяльність вона здійснює самостійно, розраховує на власні можливості, на потен­ціал своїх керівників, на ініціативну, творчу працю кожного пра­цівника.

Організації у сфері економіки створюються для спільної еконо­мічної діяльності. Спільна праця групи людей звичайно продук­тивніша порівняно з працею такої ж кількості виконавців-одинаків.

Можна стверджувати, що сучасна цивілізація тримаєть­ся «на трьох китах»: сім’ї, організації та державі. До речі, сім’ю теж можна розглядати як маленьку організацію, а державу як суперорганізацію.

Організація як юридична особа є основним, базовим об’єктом менеджменту. Керівники середнього рівня управління відповідають за стан справ у великих структурних частинах організації – вироб­ництвах, виробничих комплексах, цехах. Об’єктами менеджменту на нижчому рівні управління є низові структурні підрозділи (відді­ли, бюро, сектори, лабораторії, виробничі дільниці, бригади тощо).