Б. Функціональна організаційна структура

де ФК – функціональний керівник.

При функціональній організаційній структурі кожен управлінський підрозділ або окремий керівник здійснює управління виконавцями тільки в межах своєї функції. При цьому виконавець отримує розпорядження від декількох керівників.

Переваги:

- висока компетентність працівників, які спеціалізуються на певних функціях;

- висока результативність виконання стандартних робіт;

- централізований контроль стратегічних результатів;

- стандартизація і формалізація окремих процесів та явищ;

- зниження необхідності у спеціалістах широкого профілю;

- скорочення шляху проходження інформації до виконавців, що сприяє більш ефективному та оперативному виконанню функцій.

Недоліки:

- порушення принципу єдинопочатку;

- зосередження роботи управлінських підрозділів на виконанні окремих погано пов’язаних між собою функціях;

- при великій кількості функціональних підрозділів ускладнюється між функціональна координація;

- поява тенденції до надмірної централізації;

- негнучкість організаційної структури;

- дублювання функцій.

В. Лінійно-штабна організаційна структура

В основі цієї структури лежить лінійна структура, проте при лінійних керівниках створюються спеціальні штабні служби, які спеціалізуються на виконанні окремих управлінських функцій. Ці служби не мають права приймати рішення та впливати на виконавців, а лише забезпечують силами своїх спеціалістів у межах власної компетенції кваліфіковане виконання лінійними керівниками тієї чи іншої функції. Остаточне прийняття рішення і передача його підлеглим для виконання здійснюється лінійним керівництвом.

Переваги:

- можливість залучення консультантів і експертів;

- підготовка управлінських рішень фахівцями.

Недоліки:

- тенденція до збільшення штатів функціональних служб;

- відсутність тісних зв’язків між підрозділами при поділі праці.

Г. Лінійно-функціональна структура

При лінійно-функціональній структурі управління керівники приймають рішення і здійснюють розпорядження, а функціональні керівники здійснюють інформування та координацію дій виконавців в межах своєї компетенції. На відміну від лінійно-штабної структури у даній структурі функціональні керівники мають право самі давати розпорядження низовим ланкам, проте в обмеженому колі питань, які визначаються їх функціональною спеціалізацією.

Переваги:

- чіткі функціональні зв’язки на різних рівнях управління;

- звільнення лінійного менеджера від перевантаження інформацією та виконання невластивих його посаді функцій.

Недоліки:

- недостатньо чіткі межі відповідальності;

- тенденція до централізації.