Еволюція теорії мотивації

У процесі світового історичного розвитку мотивація, як економічна категорія пройшла ряд етапів.

Найпершим засобом мотивації трудової діяльності моделі був метод “батога і пряника”. Він давав результати тоді, коли люди знаходились на гроші голоду. Приймалося за природнє, що люди будуть вдячні за все, що дозволить їм і їх сім’ям вижити. Це було звичайним явищем у країнах заходу наприкінці ХІХ ст. протягом майже всього переходу промислової революції. Економічні і національні умови життя у сільській місцевості Англії, що фермери переповнювали міста і майже випрошували можливість працювати по 14 годин на добу у брудних незабезпечених для нормальних умов роботи фабрикою за платню, якої ледь вистачало щоб вижити.

Коли у 1910 р. виникла школа наукового управління, життя трудящих суттєво не покращилось, незважаючи на досягнуті технології, однак Тейлор і його сучасники вже усвідомлювали безглуздість заробітків на межі виживання і вирішили вдосконалити теорію “кнута і пряника” ввести поняття достатньої денної виробітки за яку надавалась певна стаття і запропонували оплачувати працю тим, хто виробляв більше продукції пропорційно до їх внесків.

З часом змінювались умови праці і мотиви до неї. Запропоновані механізми мотивації не завжди оправдовували себе і виникала необхідність у пошуку нових шляхів.

Розвиток теорії мотивації перейшов на вищу сходинку вирішення проблеми мотивації через використання психологічних підходів.

Перші дослідження в цьому напрямку були здійснені в 20-ті роки ХХ ст. в США під керівництвом Ентала Мейо. Вивчались умови, що впливають на продуктивність праці і кліматом освітлення, колір робочих приміщень і машин, організація робочого місця тощо. Результат був зведений до формули: людям подобається відчувати свою значимість. Ця формула стала підгрунттям для підвищення продуктивності праці.

Висновки, до яких прийшла група Ентала Мейо, дали можливість заснувати новий напрям менеджменту – Концепцію “людських стосунків”.

Під впливом теорії “людських стосунків” виникли інші теорії мотивації трудової діяльності людини. Їх поділяють на дві групи: змістовні і процесуальні. Детальніший їх зміст буде розглянутий у наступних розділах.

Суттєвий внесок у розробку теорій мотивації внусли українські вчені. Так, Михайло Вольський (1834 – 1876 рр.) вважав необхідними поліпшувати фізичні моральні та інтелектуальні умови існування людини. Він підкреслював, що політекономія є наукою про діяльність людини, спрямовану на задоволення матеріальних і духовних потреб. Григорій Цехановський (1833 – 1889 рр.) виступав проти узагальнень Адама Смітта про людську поведінку. Він зробив висновок, що багато людей намагаються поліпшити свої становище не тільки завдяки своєї праці, а і за рахунок інших. Михайло Туган-Барановський (1865 – 1919 рр.) одним з перших у світі розробив іншу класифікацію потреб.