Мета завдання. — призначення та зміст бухгалтерських рахунків;

Засвоїти:

— призначення та зміст бухгалтерських рахунків;

— з якою метою здійснюють записи в Головну книгу та журнал;

— процес закриття бухгалтерських рахунків;

— побудову робочої таблиці для складання фінансової звітності.

Обсяг засобів підприємства, його зобов'язань та капіталу змінюється щоденно під впливом господарських операцій. Зви­чайно, після кожного надходження чи вибуття засобів баланс не складають, але зміни в складі, структурі активів підприємс­тва чи його капіталу знаходять своє відображення на окремих показниках балансу, які є бухгалтерськими статтями.

У країнах, що здійснюють облік за англо-американською сис­темою, наявність національного плану рахунків не обов'язкова, кожна фірма розробляє свій робочий план рахунків, який бу­дується на загальновстановлених принципах, що сприяють складанню фінансової звітності.

Бухгалтерський рахунок — основна одиниця накопичення й зберігання інформації у бухгалтерському обліку, він є основним елементом системи рахунків.

Записи на рахунках можуть здійснюватись у залежності від характеру об'єктів, що підлягають обліку.

За змістом рахунки класифікуються на:

Матеріальні (речові).

Персональні (особисті).

Номінальні (результатні) — рахунки витрат та доходів.

Існують рахунки, які відображаються в балансі — капіталізо­вані, та такі, що служать основою для складання звіту про при­бутки та збитки — некапіталізовані.

До матеріальних належать рахунки, що відображають активи підприємства, такі як основні засоби, товарно-ма­теріальні запаси, грошові кошти, до речі, на рахунку “Гроші”, або “Готівкові кошти”, або “Грошові кошти” відображаються грошові кошти фірми незалежно від того, готівка це чи гроші на банківських рахунках.

На рахунках, що об'єднані в групу “персональні”, відобра­жається дебіторська та кредиторська заборгованість, їх нази­вають, як правило, “Рахунки до отримання” та “Рахунки до сплати”. Для більш детального обліку заборгованостей під­приємства традиційно ведуть окремі бухгалтерські рахунки для кожного клієнта, що є одним із пояснень того, що бухгал­терські книги мають значно більшу кількість бухгалтерських рахунків, ніж є бухгалтерських статей у балансі.

Рахунок “Доходи” відображає збільшення прибутку підпри­ємства, а рахунок “Витрати” показує зменшення прибутку. При­буток за певний період відображається на результатному рахун­ку “Нерозподілений прибуток”.

Суми прибутку заносяться на цей рахунок унаслідок жур­нальних записів, і називається цей процес “закриття рахунків”. В окремих країнах ведуть рахунок “Прибуток. Усього”, що до пев­ної міри відповідає рахунку “Фінансові результати” в українсь­кій системі рахівництва.

У результаті закриття рахунки “Доход”, “Витрати” “Прибу­ток. Усього” мають нульовий залишок, тому вони ще називають­ся тимчасовими рахунками.

Традиційно фірми показують свої доходи та витрати в розрізі окремих рахунків, тому вони мають назви “Доходи від реалізації продукції”, “Доходи від наданих послуг”, “Вит­рати на зарплату”, “Витрати на страховку” “Експлуатаційні витрати” тощо.

Першим етапом бухгалтерського обліку є збір первинної ін­формації про кожну операцію на підприємстві. Добре організована система збору має істотне значення, від її оперативності за­лежить якість інформації на виході з облікової системи.

Реєстрація та зберігання первинної інформації здійснюється в три етапи:

1) складання первинного документа на кожну господарську операцію;

2) аналіз кожної господарської операції;

3) запис економічних наслідків кожної операції у хронологіч­ному порядку.

Обліковому працівникові необхідно бути обізнаними з де­якими особливостями, що склалися у світовій практиці щодо оформлення бухгалтерських записів:

1. Записи цифр. При записі цифр на нерозграфленому ар­куші для виділення тисяч використовуються коми, а для де­сятих — крапки.

2. Знак грошової одиниці (доларів, фунтів, євро та ін.) ставиться перед числом. Наприклад, число 5875,96 дол. від­повідно до зарубіжної практики буде записане $5,875.96. Коли використовуються розграфлені бланки, коми та крапки не обов'язкові.

3. Виділення підсумків. Число, після якого вказується під­сумок, підкреслюється однією лінією. Це вказує, що наступне за підкресленим числом є результатом додавання або віднімання. Кінцевий підсумок підкреслюється двома лініями.

4. Позначення грошових одиниць у таблицях. Грошова одиниця позначається перед першою сумою в кожній колонці, а також перед останньою підсумковою сумою.

Позначення грошової одиниці не використовується в регіст­рах бухгалтерського обліку — Журналах та Головній книзі.

Для складання бухгалтерських проводок використовуються терміни, звичні для українського бухгалтера:

Ліва сторона рахунку називається “Дебет”, права сторона — “Кредит”. Існують рахунки для відображення засобів підпри­ємства — так звані активні рахунки, бо розміщені в лівій частині балансу, та пасивні рахунки — рахунки зобов'язань та капіталу, що розміщуються у правій частині балансу.

Відомості про кожну операцію заносяться в Журнал.

Журнал — це бухгалтерський реєстр початкового запису. Процедура опису операції у Журналі називається протоколю­вання або журналізація.

Існує декілька видів Журналів. Вибір певного з них залежить від обсягу й характеру господарських операцій підприємства.

Правила заповнення Журналу:

1. Сторінки Журналу нумеруються.

2. На початку кожної сторінки Журналу в колонці “Дата” за­писується рік.

3. Після року вказується місяць. Наступний запис місяця на сторінці здійснюється тільки після його зміни.

4. Назву рахунку, що дебетується, вказують відразу після дати із самого початку рядка в колонці “Назви рахунків і пояснення”.

5. Назву кредитованого рахунку розміщують під назвою де­бетованого рахунку із зміщенням вправо.

6. Коротке пояснення починається на наступному після кре­дитованого рахунка рядку. В ньому має бути посилання на пер­винний документ.

7. Після кожної операції повинен залишатись вільний рядок. Його наявність виділяє в окремий блок кожну операцію і полег­шує читання Журналу.

Запис у Журналі — це спосіб аналізу, реєстрації та зберігання ін­формації про господарські операції, що відбулися на підприємстві.

Деякі невеликі підприємства можуть складати баланс на кі­нець кожного дня. Наприклад, об'єктом обліку є власне діло.

Компанія “XPANDA”, одноосібним власником якої є пан Petroff, розпочала свою діяльність 2 січня 200Х року, коли пан Petroff відкрив рахунок у відділенні банку ASBA і вніс на раху­нок кошти в сумі $20,000.

Для дотримання принципу облікової одиниці та формули балансу, компанія “XPANDA”, на кінець дня 2 січня має капітал $20,000. Оскільки та сама сума відображена в обох частинах ба­лансу, то можна говорити про виконання й іншого принципу — принципу подвійного відображення.

Інформація в балансі повинна відображатись у хронологіч­ній послідовності.

Події, що знаходять своє відображення в бухгалтерських за­писах, називаються “трансакція”.

Кожна трансакція викликає зміни на двох рахунках, навіть якщо ці рахунки знаходяться на одній і тій же стороні балансу.

Розглянемо, як вплинуть окремі операції, що відбулися в січ­ні, на баланс компанії “XPANDA”:

— 3 січня компанія “XPANDA” взяла в банку позику на $15,000 і видала в якості зобов'язання вексель;

— 4 січня за готівку придбано товарно-матеріальні запаси на суму $3000;

— 10 січня компанія “XPANDA” реалізувала продукцію за $500, собівартість якої $300;

— 12 січня компанія придбала товарно-матеріальні запаси на суму $20,000 і зобов'язалась розрахуватись в постачальником протягом 30 днів;

— 20 січня реалізовано продукцію вартістю $10,000 за $18,000. Покупець дав обіцянку розрахуватися протягом 30 днів;

— 25 січня компанія придбала дві однакові ділянки землі, сплативши за них $16,000;

— 30 січня пан Petroff отримав пропозицію продати компанію за $80,000, незважаючи на те, що капітал кампанії складав на той момент лише $63,200, тобто в результаті такої пропозиції компанія “XPANDA” має репутацію (гудвіл), що оцінюється в $16,800.

Здійснюючи трансакцію, пан Petroff мав би такі зміни в ба­лансі своєї компанії:

Компанія “XPANDA”

Баланс на 2 січня 200Х р.

3 січня компанія “XPANDA” взяла в банку позику на $15000 і видала в якості зобов'язання вексель;

Грошові кошти 15,000

Вексель виданий 15,000

Вексель виданий 15,000.

Компанія “XPANDA” Баланс на 3 січня 200Х р.

4 січня за готівку придбано товарно-матеріальні запаси на суму $3000;

Товарно-матеріальні запаси 3,000

Грошові кошти 3,000

Компанія “XPANDA”

Баланс на 4 січня 200Х р.

10 січня компанія “XPANDA” реалізувала продукцію за $500, собівартість якої $300;

Грошові кошти 500

Товарно-матеріальні запаси 300

Нерозподілений прибуток 200

Компанія “XPANDA”

Баланс на 10 січня 200Х р.

12 січня компанія придбала товарно-матеріальні запаси на суму $20,000 і зобов'язалась розрахуватись з постачальником протягом 30 днів;

Товарно-матеріальні запаси 20,000

Рахунки до сплати 20,000.

Компанія “XPANDA”

Баланс на 12 січня 200Х р.

20 січня реалізовано продукцію вартістю $ 10,000 за $18,000. Покупець дав обіцянку розрахуватися протягом 30 днів;

Рахунки до отримання 18,000

Товарно-матеріальні запаси 10,000

Нерозподілений прибуток 8,000.

Компанія “XPANDA”

Баланс на 20 січня 200Х р.

25 січня компанія придбала дві однакові ділянки землі, сплативши за них $16000;

Земельна ділянка 16,000

Грошові кошти 16,000

Компанія “XPANDA”

Баланс на 25 січня 200Х р.

30 січня пан Petroff отримав пропозицію продати компанію за $80,000, незважаючи на те, що капітал компанії складав на той момент лише $63,200, тобто в результаті такої пропозиції компанія “XPANDA” має репутацію (гудвіл), що оцінюється в $16,800.

Дана подія ніяк не буде відображена в балансі компанії “XPANDA”, оскільки власник компанії пан Petroff пропозицію відхилив, і по суті господарська операція не відбулася.

Як видно, результати трансакцій відображаються в ба­лансі компанії, при цьому зміни стосуються активів компанії, її зобов'язань та капіталу. Капітал компанії змінювався в ре­зультаті її господарської діяльності, тобто фірма отримувала прибуток.

Після запису всіх поточних господарських операцій з жур­налу реєстрації бухгалтер складає робочу таблицю, яка вклю­чає пробний баланс, регулятиви, відрегульований баланс, номінальний рахунок прибутків, балансовий звіт і пробний баланс на останній день звітного періоду.

Пробний баланс — це перелік усіх окремих рахунків Голо­вної книги і, відповідно, це всі підсумкові сальдо цих рахунків. Пробний баланс використовується для перевірки рівняння за­писів на рахунках. Він відображає всі ділові операції компанії за звітний період.

До повного циклу обробки облікової інформації входять від­повідні фази:

Отримання прибутку є головною метою створення підпри­ємства, отже його власник повинен знати реальний фінансо­вий результат від підприємницької діяльності. Ця інформація необхідна для розробки обґрунтованих планів на майбутнє, одержання кредитів, визначення сум податків. Дані про при­буток компанії цікавлять також користувачів фінансової звіт­ності — інвесторів, постачальників, акціонерів.

В бухгалтерському обліку точне визначення прибутку має важ­ливіше значення, ніж фактична вартість матеріальних запасів.

Збільшення нерозподіленого прибутку в результаті діяль­ності компанії називається доходом, відповідно зменшення не­розподіленого прибутку має назву витрати.

Збільшення доходів фірми відображається на кредиті рахун­ків “Доходи”. Накопичення витрат показується на дебеті рахун­ків “Витрати”.

Відомості про розмір прибутку та способи його отримання відображають у Звіті про прибутки та збитки, який є не менш важливим звітом, ніж бухгалтерський баланс.

Звіт про прибутки та збитки містить інформацію про дохо­ди та витрати підприємства, різниця між якими є прибутком або збитком компанії.

Нерозподілений прибуток показує суму, що залишається в розпорядженні компанії.

Основні положення для запам'ятовування:

Кожна трансакція зачіпає дві статті балансу.

Балансова формула А = З + К не повинна при цьому порушуватись.

Події, що не впливають на показники балансу, не є трансакціями.

Деякі операції одночасно впливають на розмір засобів підприємства та його капіталу або засобів та зобов'язань, при цьому зберігається основна балансова формула.

Доходи є збільшенням капіталу в результаті діяльності підприємства за певний період, витрати — зменшення капіталу.

Прибуток за певний період — це різниця між доходами та витратами за цей же період.

Трансакція спочатку записується в журнал, а вже потім суми переносяться на рахунки бухгалтерської книги.

Рахунки доходів та витрат є номінальними. В кінці кожного звітного періоду їх закривають і виводять залишок — нерозподілений прибуток.