Навчальний процес у вищому навчальному закладі

Навчальний процес у вищому навчальному закладі реалізується у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота, контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять є: лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, а також консультації.

Лекція - основний вид навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом лекційного курсу, що охоплює основний теоретичний матеріал окремої або декількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається навчальною програмою дисципліни.

Лекції проводяться лекторами - професорами і доцентами (як виняток викладачами без вченого звання з дозволу декана факультету за поданням методичної комісії факультету), а також провідними науковими працівниками та спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

Лабораторне заняття - вид навчального заняття, коли студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи дослідження з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень певної навчальної дисципліни, набуває практичних навиків роботи з лабораторним обладнанням, оснащенням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, оволодіває методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторне заняття включає проведення контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту про виконану роботу та його захист перед викладачем.

Підсумкова оцінка ставиться в журналі обліку лабораторних робіт і враховується при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної дисципліни. Наявність позитивних оцінок, одержаних студентом за всі лабораторні роботи, передбачені робочою програмою, є необхідною умовою його допуску до семестрового контролю з даної дисципліни.

Практичне заняття - вид навчального заняття, коли викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує вміння та навики їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом сформульованих завдань.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Практичне заняття включає проведення контролю знань, вмінь і навиків, постановку загальної проблеми (завдання) викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язання завдань з їх обговоренням, вирішення контрольних завдань та їх перевірка, оцінювання.

Оцінки, одержані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Семінарське заняття - вид навчального заняття, коли викладач організовує дискусію за попередньо визначеними проблемами, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуальних завдань (рефератів). На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію та ін. Одержані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з певної навчальної дисципліни.

Індивідуальне навчальне заняттяпроводиться з окремим студентом з метою підвищення рівня його підготовки та розкриття його індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні навчальні заняття організовуються за окремим графіком із урахуванням індивідуального навчального плану студента.

Обсяг індивідуальних навчальних занять визначається робочим навчальним планом, а форма і методи проведення контролю, крім державної атестації, - індивідуальним навчальним планом студента.

Консультація - вид навчального заняття, коли студент одержує відповіді від викладача на конкретні питання або пояснення конкретних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація проводиться за встановленим кафедрою розкладом. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Під час підготовки до екзаменів (семестрових, державних) згідно з розкладом проводяться групові консультації.

Індивідуальні завданняз окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти, роботи тощо) видаються студентам у терміни, передбачені робочим навчальним планом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні з викладачем.

Самостійна робота студентає основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від обов'язкових занять час. Самостійна робота студента включає: вивчення навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань, науково-дослідну роботу.

Навчальний час, відведений на самостійну роботу студента денної форми навчання, регламентується навчальним робочим планом і повинен складати не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни.

Атестація навчальної роботи студентів.

Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв'язку у процесі навчання, вони забезпечують визначення рівня досягнення завдань навчання і коригування навчального процесу.

У навчальному процесі використовуються наступні види контролю: вхідний, поточний, рубіжний, відстрочений та підсумковий (табл.2.1.).

Таблиця 2.1. Характеристика основних форм контролю

Розглянемо детальніше підсумковий контроль який включає семестровий контроль і державну атестацію студентів.

Семестровий контрольпроводиться у вигляді семестрового іспиту, диференційованого заліку або заліку з конкретної дисципліни за обсягом навчального матеріалу, визначеного робочою програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом. Вид семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни визначається робочим навчальним планом.

Семестрові іспити складаються студентами у період екзаменаційних сесій, передбачених графіком навчального процесу. Кількість іспитів з обов'язкових та вибіркових дисциплін у кожній сесії не повинна перевищувати 5.

Іспити проводяться відповідно до розкладу, який доводиться до викладачів і студентів не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

На підготовку студентів до кожного іспиту необхідно планувати не менше 3-4 днів (залежно від обсягу навчального матеріалу, що виноситься на іспит).

Студенти, які навчаються за індивідуальним графіком занять, можуть складати іспити та заліки у міжсесійний період у терміни, встановлені деканом факультету.

За наявності поважних причин (хвороба, сімейні обставини та ін.), документально підтверджених відповідним закладом, окремим студентам може встановлюватись індивідуальний графік складання іспитів, але не більше місяця після закінчення екзаменаційної сесії. Якщо цей термін є недостатнім для виконання індивідуального графіка, розглядається питання про надання академічної відпустки або повторного курсу навчання.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни.

Студент, який захворів під час сесії, зобов'язаний повідомити деканат про свою хворобу не пізніше дня іспиту та в тижневий термін після одужання подати довідку медичного закладу.

Семестрові заліки з окремих курсів проводяться після закінчення вивчення курсу до початку екзаменаційної сесії.

Заліки встановлюються на основі поданих студентами рефератів, виступів на семінарських заняттях, виконання контрольних робіт та оцінок поточного контролю. Заліки з практичних та лабораторних робіт приймаються після їх виконання.

Форма проведення іспиту (заліку) затверджується рішенням кафедри, що веде певну дисципліну.

Під час виконання екзаменаційних робіт (підготовки до відповіді на усному іспиті) студенти зобов'язані дотримуватися відповідних вимог кафедри (викладача). Порушення правил поведінки на екзамені є виявом навчальної несумлінності, у цьому випадку студент звільняється від іспиту з відповідною позначкою в екзаменаційній відомості, що свідчить про заборгованість з даної дисципліни.

При проведенні усного іспиту для підготовки до відповіді сгуденту повинно надаватися не менше ЗО хвилин. Практичні навики можуть перевірятися із застосуванням спеціального обладнання і технічних засобів.

Екзаменатор оцінює як зміст відповідей у відповідності вимог до знань, навиків та вмінь студентів, так і вміння студента стисло, чітко і грамотно викладати навчальний матеріал. Екзаменатору надається право ставити запитання понад екзаменаційного білету в межах навчальної програми дисципліни.

Результати складання іспитів, диференційованих заліків і захистів курсових проектів (робіт) оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), а заліків - за двобальною шкалою ("зараховано", "не зараховано") і заносяться до екзаменаційної відомості, залікової книжки та навчальної картки студента.

На іспитах і заліках студенти зобов'язані подавати екзаменаторові залікову книжку. Позитивні оцінки виставляються до екзаменаційної відомості та залікової книжки, незадовільна оцінка ставиться лише в екзаменаційній (заліковій) відомості.

Перескладання незадовільної оцінки з одного іспиту (заліку) допускається не більше двох разів, причому друге перескладання приймає комісія, що створюється на кафедрі. Результат складання іспиту комісії є остаточним.

Практика студентів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для одержання певного кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних практичних навичок.

Залежно від спеціальності та освітнього рівня програми підготовки практика може бути: навчальною, технологічною, експлуатаційною, конструкторською, науково-дослідною, переддипломною та ін.

Заключним етапом практичної підготовки є переддипломна практика студентів, що проводиться перед виконанням дипломного проекту. Під час цієї практики поглиблюються та закріплюються знання дисциплін професійної підготовки, збирається фактичний матеріал для виконання дипломного проекту. Для тих, хто навчається в магістратурі, такі завдання може виконувати науково-дослідна практика.

Державна атестація студентів. До виконання атестаційних робіт та державної атестації допускаються студенти, які успішно виконали всі вимоги навчального плану програми підготовки.

Державна атестація студентів, які закінчили навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів, проводиться державною екзаменаційною комісією (ДЕК) у формі державних іспитів або захисту атестаційної роботи у відповідності до вимог ОГІП.

Державна атестація студентів, які закінчили навчання за програмами підготовки спеціалістів або магістрів, проводиться ДЕК у формі державних Іспитів відповідної магістерської атестаційної роботи.

Дипломні проекти (роботи) передбачають:

- систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих та інших завдань;

- розвиток навиків самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаних з темою проекту (роботи).

Вимоги до змісту дипломних проектів (робіт) та екзаменаційних білетів державних екзаменів визначає випускаюча кафедра з урахуванням кваліфікаційної характеристики випускника та рекомендації Науково-методичної комісії МОН України за відповідним напрямом. Порядок проведення державних іспитів та захисту атестаційних робіт визначається окремим положенням ВНЗ.

Підготовка атестаційних робіт є заключним етапом навчання студентів за відповідною програмою підготовки і маг на меті систематизувати, закріпити і розширити теоретичні знання і практичні навички у вирішенні професійних завдань, а також визначити рівень підготовки студентів у відповідності до кваліфікаційної характеристики фахівця відповідного рівня і спеціальності (напряму підготовки).

Студентам надається право вибирати тему атестаційної роботи, визначену випускаючою кафедрою, або пропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки. Закріплення за студентом теми атестаційної роботи за його особистою заявою, призначення керівника оформляється наказом ректора.

Захист атестаційних робіт. Для захисту атестаційних робіт з кожної спеціальності (напряму підготовки) створюється єдина для всіх форм навчання державна екзаменаційна комісія (ДЕК). Державна комісія організовується щорічно і діє протягом календарного року. До складу ДЕК входять голова комісії та її члени. Голови комісій по захисту атестаційних робіт спеціалістів і магістрів призначаються Міністерством освіти і науки за пропозицією ректора з числа провідних спеціалістів виробництва або вчених. Голови ДЕК із захисту бакалаврських атестаційних робіт призначаються ректором з числа ведучих професорів (доцентів) інституту. До складу ДЕК входять ректор, проректор з навчальної чи наукової роботи, декан факультету або його заступник з навчальної роботи, завідувачі кафедр, професори та доценти профілюючих кафедр, провідні спеціалісти виробництва та наукових установ. До участі в роботі можуть залучатися професори та доценти відповідних кафедр. Персональний склад членів ДЕК затверджується наказом ректора не пізніше, ніж за місяць до початку роботи державної комісії.

До захисту атестаційних робіт допускаються студенти, які виконали роботу, одержали на неї відгук керівника (наукового керівника), рецензента (відгуки опонентів) та відгук завідувача кафедрою про допуск до захисту.

У випадку, якщо завідуючий кафедрою не вважає за можливе допускати студента до захисту атестаційної роботи, це питання розглядається на засіданні кафедри за участю керівника. Протокол засідання кафедри подається декану факультету.

Списки студентів, допущених до захисту атестаційних робіт, затверджуються деканом факультету і подаються в державну комісію.

Захист атестаційних робіт проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії.

Результати захисту визначаються оцінками "відмінно", "добре","задовільно", "незадовільно".

Результати захисту атестаційних робіт оголошуються в той же день після оформлення протоколів засідання державної комісії.

Студент, який при захисті атестаційної роботи отримав незадовільну оцінку, або не захищав роботу без поважних причин, відраховується з вищого навчального закладу, і йому видається академічна довідка. При цьому державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він зобов'язаний розробляти нову тему, визначену відповідною кафедрою.

Студент, який не захистив атестаційну роботу, допускається до повторного захисту протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Студенту, який не захищав атестаційну роботу з поважної причини (документально підтвердженої), ректором може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із захисту

атестаційних робіт, але не більше, ніж на один рік.

Студенту, який захистив атестаційну роботу, рішенням державної комісії присвоюється відповідна кваліфікація та видається диплом встановленого зразка.

Особи, які мають не менше 75 % відмінних оцінок з усіх передбачених навчальним планом навчальних дисциплін, індивідуальних завдань та практичної підготовки (за умови оцінок "добре" з інших дисциплін та відмінних оцінок за результатами державної атестації), отримують відповідні документи встановленого державного зразка з відзнакою.

Умовою отримання особою диплома з відзнакою про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста є наявність диплома з відзнакою про здобуття базової вищої освіти за напрямом професійного спрямування і кваліфікації бакалавра.

Умовою отримання диплома з відзнакою про здобуття повної вищої освіти та кваліфікації магістра є наявність диплома з відзнакою про здобуття базової вищої освіти та кваліфікації бакалавра чи про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста.