Обладнання для підойму перекрить і поверхів
Підіймачі для підйому перекрить поверхів застосовуються гідравлічні або електромеханічні; використовують також синхронні гідродомкрати і електролебідки.
Підіймачі встановлюють на торцях колон або в будь якому місці по висоті колон. Гідродомкрати або електролебідки – на конструкції перекриття центрального ядра жорсткості.
Встановлення підіймачів на торцях колон пов’язано з необхідністю проміжного їх монтажу і демонтажу при нарощуванні кожного ярусу колон, а це збільшує трудомісткість, тривалість і вартість робіт. Це також обмежує висоту колон з умов сталості.
Тому краще використовувати підіймачі, які встановлюються обхоплюючи колону (рис. ). Такі підіймачі можна закріпляти в будь-якому місці колон (табл. 1).
Таблиця 1
Технічні характеристики підіймачів для підйому перекрить і поверхів
Показники | Одиниця виміру | Гідропідіймач АП-7 | Електромеханічні підіймачі |
Кількість підіймачів у комплекті | шт | ||
Вантажопідйомність підіймача | т | ||
Те ж, комплекту | т | ||
Швидкість підйому і опускання перекрить | м/год | 2,5 | |
Робочій хід | мм | ||
Відстань між тягами | мм | ||
Потужність електрдвигунів | кВт | 52,2 | 2,7х36 |
Маса підіймача | кг | ||
Довжина гвинтових тяг | м | 6…8 | |
Довжина подовжувачів | м | 2,7; 0,95 | 2,9; 1,2 |
Габарити | мм | 1200х900х850 | 1440х1225х1150 |
Застосування таких підіймачів дозволяє уникнути операцій, пов’язаних з їх монтажем-демонтажем, а висота ярусів колон може бути значно збільшена, кількість ярусів і стиків колон зменшена. Довжина колони при цьому визначається в основному технологією їх виготовлення, транспортування і монтажу.
Комплект гідравлічного підіймача складається з такого обладнання:
підіймачів;
вантажних тяг;
насосної станції з пультом автоматичного програмного дистанційного керування;
трубопроводи, шланги, електрокабелі.
В комплект електромеханічного підйомного обладнання входять:
-підіймачі;
вантажні тяги;
пульт керування з набором з’єднувальних електрокабелів.
Гідравлічні і електромеханічні підіймачі пересуваються по вантажним тягам і спираються на ті ж штирі, що і перекриття.
Рис. 5. Технологічна схема монтажу конструкцій поверхів та їх підйому: 1- пакет плит перекрить; 2- колони; 3- пневмоколісний кран; 4- тимчасове огородження; 5- колони, встановлені на черговому ярусі; 6- підіймачі; 7- гусеничний кран.
Для піднімання покрівельної плити на проектну позначку на торцях колон закріплюють інвентарні металеві колони, по яких підйомники переміщують догори.
Кранове обладнання, необхідне для монтажу ярусів колон, монтажу і демонтажу підіймачів, монтажу панелей зовнішніх стін, сходів, блоків ліфтів, подавання на поверхи будівельних матеріалів тощо. Для цього застосовують стрілові або баштові наземні крани, чи крани, встановлені на плиті покриття, або те і друге. Доцільність вибраного варіанту обґрунтовується техніко-економічним порівнянням.
При розміщенні гусеничного або баштового крану (із зниженою баштою) на плиті покриття він піднімається разом з плитою. Вантажопідйомність кранів приймають від 4 до 6т. При цьому треба, щоб канатоємкість барабана вантажної лебідки була достатня для підйому вантажу на останній поверх.
Конструкція плити має бути перевірена на носійну здатність від максимального навантаження краном. Як варіант, можна застосувати спеціальну сталеву платформу для розташування крану. Платформу з краном монтують на колонах першого ярусу і за допомогою підіймачів опускають на покрівельну плиту пакета, опирають на воротникі плити і з’єднують з ними. Таким чином покрівельна плита піднімається разом з платформою і розташованим на ній краном.
Сталеву платформу доцільно розташовувати й спирати в центральній частині будівлі на колони, розташовані навколо ядра жорсткості.
Дата добавления: 2015-08-14; просмотров: 711;