Лекція 11. Технологія спорудження великоблокових будинків. Технологія спорудження будинків з об'ємних елементів

Використання об'ємних блоків дозволяє підвищити продуктивність монтажних робіт, але з'являється ряд питань, пов'язаних з виготовленням блоків, їх транспортуванням, витратами бетону та арматури.

По призначенню розрізняють блок-кімнати (масою 10,12 т), блок-квартири (масою 40,60 т), а також менші за об'ємом сантехкабіни, блоки лі­фтових шахт, сходинкових кліток.

В залежності від способу обпирання розрізняють: блоки із стрічковим обпиранням по периметру та точковим обпиранням у чотирьох кутах. Об'ємні блоки можна поділити на наступні групи:

- блок - елементи - для житлового будівництва;

- блок - кімнати, включаючи блок - кухні та сходинкові клітини;

- блок - секції - для житлового будівництва;

- блок - квартири - блоки на усю ширину будинку, включаючи дві кім­нати;

- просто об'ємні елементи санітарно - технічні кабіни, ліфтові шахти.

У залежності від послідовності збирання у процесі монтажу на буді­вельному майданчику розрізняють блоки (рис. 3.22):

- «стакан» із приставною панеллю стелі;

- «лежачий стакан» із приставною панеллю зовнішньою стіновою панеллю;

- «перевернутий стакан» або «ковпак» із приставною панеллю підлоги.

Найбільш поширеним є «лежачий стакан» у якого зовнішня панель виготовляється утепленою.

Рис. 3.22 - Види об'ємних блоків: «перевернутий стакан» або «ковпак», б - «стакан», в - «лежачий стакан»

Послідовність монтажу

Монтаж будинків із об'ємних блоків ведуть до п'яти поверхів козловим краном, рідше - баштовим або стріловим мобільними кранами.

Для стропування блоків використовують балансуючі траверси. У прое­ктне положення їх установлюють за допомогою двох тимчасових фіксаторів, що закріплюють у швах раніше змонтованих блоків (рис. 3.23).

Під час монтажу будинки розподіляють на захватки, де блоки монту­ють у різній послідовності в залежності від типу крана та конструктивних рішень (способу розміщення комунікацій на блоці, з'єднання блоків між со­бою та з добірними елементами) (рис. 3.23, б,в,г,д).

Рис. 3.23 - Монтаж будинків з об'ємних блоків: а - загальний вигляд монтажу; б - послідовність монтажу будинку із об'ємних блоків без зовнішніх комунікацій; в - із зовнішніми комунікаціями на торцевій грані; г - те ж, на поздовжній; д - те ж, на торцевій та поздовжній гранях; 1 -початок монтажу; 2 - кінець монтажу; 3 - блоки з зовнішніми ко­мунікаціями; 4 - блоки сходової клітини

У більшості випадків спочатку монтують найбільш віддалені від крана блоки.

Якщо в середині блоку розташовані комунікації, найбільш раціонально здійснити паралельний монтаж обох поздовжніх рядів об'ємних блоків від одного боку будинку до іншого, що відкриє фронт робіт для омонолічування стиків (рис. 3.23.а ). Якщо санітарно-технічні блоки, розташовані в одному

поздовжньому ряді, а комунікації знаходяться зовні задньої торцевої грані блоку, то роботи по їх стикуванню повинні виконуватися зовні, а послідов­ність монтажу необхідно приймати з урахуванням часу на виконання цих ро­біт.

Тому спочатку монтують частину блоків того ряду, де є комунікації, потім відповідні блоки другого ряду (рис. 3.23, б).

Якщо комунікації розташовані зовні поздовжньої сторони блоків, то послідовність їх монтажу здійснюється за схемою (рис. 3.23,в), а якщо зовні двох граней блоку, то їх монтують за тією ж схемою з пропуском блоків схо­дової клітини (рис. 3.23,г), які установлюють в останню чергу, після завер­шення робіт по з'єднанню комунікацій. Приставні панелі установлюють по ходу монтажу об'ємних блоків.

Паралельно з монтажем об'ємних блоків на різних захватках омонолі-чують стики з навісних підмосток, з'єднують санітарно-технічні та електрич­ні комунікації та ін.

Монтаж чергового блоку розпочинають після зварення закладних дета­лей, арматури та улаштування усіх стиків нижче розташованих блоків.

Монтаж блоків складається з таких операцій:

- винесення розбивочних висей, розмічання місць установки блоків. Точність установлення блоків першого поверху контролюють за допомогою теодоліта. На послідуючих - блоки установлюють по верху з вивіренням ви­ском по вертикалі та поздовжньому напрямку теодолітом;

- улаштування шару розчину. Для блоків із стрічковим обпиранням -по периметру шар шириною 100-120 мм. У кутах установлюють дерев'яні маяки. При точковому обпиранні блоків у кутах установлюють металеві пла­стини, а потім шар розчину між ними;

- установлення блоку з вивіренням;

- зварювання закладних деталей та арматури;

- улаштування стиків комунікацій та стиків між блоками.

Бригада з восьми монтажників за зміну може змонтувати вісім блоків з

виконанням усіх робіт. Трудомісткість монтажу будинків, їх об'ємних блоків у порівнянні з монтажем великопанельних будинків знижується у 3-4 рази.

На сьогоднішній день зведення будинків із об'ємних блоків практи­чно не ведеться, за виключенням санітарно - технічних кабін, ліфтових шахт. В той же час на заході (в Німеччині) розробляються та зводяться бу­динки із об'ємних блоків але не із бетону, а із металу (металева рама із сті­нами та стелею - сендвичпанелями). Блок кімнати виготовляються у заводсь­ких умовах із усією необхідною начинкою та оздобленням і транспортують­ся до місця зведення. Ці конструкції мають ефективність для будинків, що зводяться у місцевостях де важко створювати сучасну виробничу базу для зведення будинків у інший спосіб наприклад віддалені райони Африки у Ан­тарктиці (рис. 3.24)

Рис. 3.24 - Загальний вигляд об'ємного блоку із сендвічпанелей

Лекція 12. Особливості та методи зведення будинків і споруд із монолітного та збірно-монолітного залізобетону.

1.Призначення та основні види опалубок.

2. Будівельно-конструктивні рішення монолітних і збірно-монолітних будинків і споруд.

3. Комплексний процес зведення будівель із монолітних конструкцій. Розподіл будинків та споруд на ділянки, захватки. яруси.

4.Механізація бетонних робіт

.

1. Призначення та основні види опалубок

Використання монолітного залізобетону у порівнянні із збірним дозво­ляє зменшити витрати сталі на 7, 20%, бетону на 12%. Використання сучас­них видів опалубок, засобів механізації, методів виконання робіт дозволяє суттєво покращити показники зведення будівель із монолітного залізобетону і на будівельному майданчику, тому у останній час усе більше будинків та споруд зводяться із монолітного залізобетону.

На стадії зведення: економічність залізобетону забезпечується вико­ристанням до 80-90% від об'єму конструкцій широко розповсюджених мате­ріалів (щебінки, піску, води); легкою механізацією процесів, можливістю комплексної механізації, оперативністю зміни обсягів будівництва; невели­кими капітальними витратами за необхідності збільшити обсяг монолітного будівництва (немає потреби у будівництві нових потужних заводів залізобе­тонних конструкцій, домобудівних комбінатів); пластичність форм; можли­вість уже на стадії зведення стін виконати їх оздоблення.

На стадії експлуатації: міцність та сейсмостійкість; різке зменшення витрат металу на одиницю закінченого об'єму; низькі експлуатаційні витра­ти.

Основними напрямками вирішення питань підвищення виробітку під час зведення будівель із монолітного бетону та залізобетону є розробка і впровадження комплексно-механізованих технологічних процесів зведення будинків і споруд на основі високоефективних засобів механізації (укладання бетону з допомогою маніпуляторів; наприклад, у Німеччині і США ними вкладається до 50% бетону); впровадження високоефективних добавок до бе­тону для отримання литих сумішей; проти морозних добавок та ефективних методів теплової обробки, високоефективних методів виконання робіт (на-

приклад, подача бетону під дією гідродинамічного напору, коли відпадає не­обхідність у віброущільненні і у 2 рази скорочується термін бетонування, в 4­5 разів зменшується трудомісткість робіт), вакуумування бетону при влашту­ванні підлог, перекриттів (у 2-3 рази прискорює термін набирання міцності, підвищує зносостійкість та морозостійкість, водонепроникність та ін.), впро­вадження високоефективних видів інвентарних опалубок.

Ефективність монолітного залізобетону значно підвищується заміною металевої арматури на арматуру з базальту, що дає економію до 100 кг мета­лу на 1 м конструкції та ін., використанням конструкцій з бетону підвищеної міцності (класу В45 і вище), використання полімер бетонів та ін.