Вікова періодизація
| № | Період | Вік | |
| I | Пренатальний | Від зачаття до народження | |
| II | Немовля (постнатальний) | 0–1 року | |
| III | Малюк | 1–3 роки | |
| IV | Дошкільник | 3–6 (7)років | |
| V | Молодший школяр | 6 (7) – 9 (10)років | |
| VI | Молодший підліток | Дівчата | Хлопці |
| 10–12р. | 11–13р. | ||
| Підліток | 12–14р. | 13–15р. | |
| Старший підліток | 14–16р. | 15–17р. | |
| VII | Юнацький | Дівчата | Хлопці |
| 16–18р. | 17–19р. | ||
| Старший юнацький | 18–21р. | 19–21р. | |
| VIII | Початок зрілості | 21 (22) р. | |
| Зрілість | 30–50 р. | ||
| Старша зрілість | Жінки | Чоловіки | |
| 55–65 р. | 60–70 р. | ||
| IX | Початок старшого віку | Жінки | Чоловіки |
| 65 р. | 70 р. |
Для кожного вікового періоду характерними є: сензитивний період, кризовий період, провідна діяльність.
Сензитивний період — найбільш сприятливий для розвитку тої чи іншої психічної функції (Наприклад:1–3 роки сензитивний період розвитку мовлення).
Кризовий період — період бурхливих і швидких змін у психіці в той чи інший віковий період (Наприклад: Криза народження, криза трьох років «Я–сам», криза підліткового віку…)
Провідна діяльність — вид діяльності, найбільш притаманний тому чи іншому віковому періоду (Наприклад: емоційно-безпосереднє спілкування немовляти з дорослим [0–1р.], предметно-маніпулятивна діяльність для дітей раннього віку, сюжетно-рольова гра [3–6 р.]).
I. Пренатальний період(Від моменту зачаття до народження)
Індивідуальна історія людини починається не від народження, а від її зачаття.
Притча про мудреця, до якого принесли новонароджену дитину
Адже за дев’ять місяців внутрішньоутробного (пренатального) періоду відбуваються не тільки фундаментальні якісні та кількісні фізичні, фізіологічні зміни майбутнього новонародженого, а й інтенсивний його психічний розвиток.
Пренатальний розвиток — дородовий, утробний розвиток індивіда, під час якого відбувається розгортання успадкованого ним потенціалу. Особливості його зумовлюють характер розвитку на наступних етапах життя дитини і навіть дорослої людини. Дозрівання майбутнього немовляти у пренатальному періоді відбувається в строго контрольованому середовищі — матці — і долає кілька послідовних етапів. Але навіть і в материнській утробі зовнішнє середовище впливає на його розвиток. Практично з моменту зачаття дитина стає елементом ситуації, що формується в навколишньому середовищі. Радість і побоювання, добробут і нестачі, стабільність і потрясіння, здоров’я і хвороби у сім’ї, яка очікує дитину, впливають на її пренатальний розвиток. Це — найважливіший період у розвитку людини. Адже, народжується «готова людина» — в цей період формуються усі психічні функції майбутньої особистості (задатки — вроджені передумови до розвитку здібностей).
Важливим для нормального психічного і фізичного розвитку дитини є психічний і фізичний стан матері: позитивні емоції, правильне харчування, режим дня (нормальний сон), благополуччя в сім’ї. Це необхідні умови нормального розвитку дитини.
II. Немовля(постнатальний період)
Народжуючись, дитина фізично відокремлюється від матері. Вона потрапляє в зовсім інші умови: холод, яскраве освітлення, повітряне середовище (досі було водне), яке вимагає іншого типу дихання, зміни типу харчування. Новонароджена дитина має свої анатомо-фізіологічні ознаки:
У неї велика голова і короткі ніжки. Різниця пропорцій тіла 1/4 (у дитини) і 1/7 (у дорослого) зберігається у дитини до 1 або 1,5 року
| Вік | Пропорції тіла | ||
| Довжина тіла | Вага тіла | Вага головного мозку | |
| Новонароджений | 48–52 см | 3–3,5 кг | 372–400 г |
| 1 рік | Збільшується на 25 см | Збільшується на 6–7 кг | 800–900 г |
| 2 роки | Збільшується на 10–15 см | Збільшується на 2–3 кг | 1000-1100 г |
Далі щорічно довжина тіла збільшується на 4–5 см, а вага тіла на 1,5–2 кг.
У молодших школярів, наприклад, маса головного мозку складає 1250–1300 г, що майже відповідає масі дорослої людини. Середня маса мозку у чоловіків —
1375 г, у жінок — 1275 г. У чоловіків він становить 2 % загальної маси тіла, у жінок — 2,5 %. Довгий час панувала думка, що від маси мозку залежать розумові здібності людини: чим більша маса мозку, тим обдарованіша людина. Але, як зֹ’ясувалося пізніше, це не завжди так. Наприклад, мозок І. С. Тургенєва важив 2012 г, а мозок А. Франса — 1017 г. Найважчий мозок — 2900 г був виявлений у індивіда, який прожив усього 3 роки. Мозок його у функціональному відношенні був неповноцінним. Встановлено, що інтелект людини знижується лише у тому випадку, коли його маса зменшується до 900 г і менше. Отже, поки що прямої залежності між масою мозку та розумовими здібностями людини не виявлено. Але з’ясована гранична маса мозку (900 г), за межею якої він вважається неповноцінним.
Дата добавления: 2015-08-14; просмотров: 782;