Формування ґрунтового покриву при селективному і нерегульованому формуваннях відвалів.

Інколи відвали можуть формуватись хаотично і безконтрольно. Для безпосереднього використання їх для біологічної рекультивації ці відвали неможливо, тому необхідно докорінно поліпшити їх. Для цього перекривають ці землі одним чи двома ізолюючим (екрануючим) шарами і потенційно або родючими породами.

Проведення біологічної рекультивації на непридатних і токсичних породах можливе тільки при умові нанесення на них родючого (гумусованого) шару ґрунту. Залежно від напрямку рекультивації, цільового використання території, а також від типу підстилаючих порід, на пошкоджених промисловими розробками землях формується одно-, дво- або тришаровий ґрунтовий покрив.

Так, при сільськогосподарському напрямі рекультивації, двошаровий покрив наноситься на малопридатні і нетоксичні породи і складається з родючого ґрунту і потенційно родючих порід. Тришаровий покрив наноситься на непридатні і токсичні породи і складається з родючого ґрунту, потенційно родючих порід і екрануючого шару.

При лісогосподарському напрямі рекультивації, залежно від придатності підстилаючих порід, формується одно- або двошарова поверхня: потенційно родючі породи та потенційно родючі породи і екрануючий шар.

Потенційно родючі породи вкладаються потужністю не менше одного метра, після чого на сплановану поверхню наноситься родючий шар потужністю не менше 30 см. У випадку, коли розкриті породи не токсичні, але сформовані скельними породами, спочатку наноситься шар потенційно родючих порід товщиною 1 м, а потім родючий ґрунт потужністю не менше 1м. При відсутності потенційно родючих порід, для біологічної рекультивації можна використовувати і малопридатні породи за фізичними властивостями, з обов'язковим внесенням в них підвищеної кількості мінеральних та органічних добрив.

Біологічна рекультивація на токсичних розкритих породах можлива тільки при умові створення екрануючого захисного шару, що перекриває доступ солей із нижніх горизонтів у верхні. Потужність екрануючого шару залежить від гранулометричного складу породи і орієнтовно дорівнює: для глин — 0,4-0,5м; пісків -0,5-1,0м супісків — 1,0-1,5м; суглинків 1,5-3,0м.

Товщина шару насипної породи при регульованому формуванні відвалів становить 1,5 м.

Потужність корененаселеного (родючого) шару характеризується наступними даними: для сінокосів — 0,7 м, зернових культур - 0,8 м, плодових та озеленювальних насаджень — 1,5-2 м, лісонасаджень господарського призначення — 2,5-4,0 м.

Якщо територія представлена нетоксичними породами, то екрануючий шар не формують.

При цьому потужність і структура рекультиваційного шару повинна визначатися як в залежності від властивостей суміші порід на рекультивованих ділянках, так і від типу водного режиму, який складається після закінчення гірничо-планувальних і меліоративних робіт.

Техніка планування поверхні після нанесення на відвали родючого шару ґрунту чи потенційно родючих порід така ж, як і при чистовому плануванні відвалів.