Екологічні наслідки гірничотехнічних робіт

Глибокий аналіз сучасного природо­користування свідчить, що природу й суспільство необхідно розглядати як єдине ціле в усіх рішеннях і проектах, тобто під час розробки будь-яких нових технологічних процесів треба враховувати не тільки виробничу ефективність, але й ступінь впливу їх на природу, кількість і якість відходів, способи їх знешкодження і т. д. Отже, у принциповому підході до цілей і завдань охорони природи треба передбачити, щоб охорона природи була активною, тобто не стільки стосувалася збереження всього існуючого, скільки розумного перетворення навколишнього середовища відповідно до потреб людини і біосфери.

Санітарно-гігієнічні та естетичні умови навколишнього середовища є основою здорового життя людини і нормального існування флори й фауни.

Для боротьби із забрудненням повітряного басейну важливе значення має система гігієнічних нормативів, які встановлюють допустимий вміст в атмосфері шкідливих компонентів або так званих полютантів.

Захист повітряного басейну від забруднення можна здійснити шляхом таких технічних методів: створення очисних пристосувань на підприємствах, зрошення забоїв та автодоріг, озеленення відвалів і шламосховищ тощо.

Гірничовидобувні роботи родовищ по-різному впливають на гідрологічні умови території.

Гідрологічні та інженерно-геологічні явища на території роз­робки родовищ впливають на сусідні території, змінюючи умови живлення й рух підземних вод, сприяючи формуванню депресійних лійок, які підсікають усі водоносні горизонти і знижують рівень води у криницях населених пунктів. Своєрідний режим підземних вод створюється під відвалами роз­кривних порід. Так, доведено, що формування зовнішніх відвалів на площі понад 200 га навіть на рівнині з мілкогорбистим котло­винним рельєфом призводить до підйому рівня ґрунтових вод і появи на сусідніх територіях контурного кільця озер і боліт. А оскільки більшість культурних рослин і дерев не переносять під­топлення, вони завчасно гинуть.

Під впливом гірничих робіт змінюється водний режим ґрунту. Переважно він залежить від кількості атмосферних опадів, температури повітря, фізико-механічних властивостей ґрунту і підґрунтя, гідрологічних умов ділянки. Тому під час формування відвалів і їх рекультивації треба враховувати чинники, що впливають на водний режим ґрунту.

В результаті проведення геологорозвідувальних робіт в грунт потрапляють викиди газових і нафтових свердловин. До них належать робочі розчини стічних вод, нафта, дизельне пальне, мастила. Органічні сполуки, що містяться у нафтопродуктах, утворюють стійкі суспензії, які не відстоюються. У таких ґрунтах порушується структура, знижується водопроникність, витісняється кисень. В результаті цього пригнічується ріст і розвиток рослин.

Теплоенергетичні станції є джерелом забруднення ґрунтів вугільним пилом, золою, повітря – димом, сірчаним і сірчистим газом.

В результаті відходів і викидів добувної промисловості на поверхню землі можуть потрапляти важкі метали: залізо, марганець, мідь, ртуть, цинк, молібден, кобальт, свинець, кадмій, хром, миш’як, фтор, селен, нікель, бор.