Порушення земель у процесі відкритого добування корисних копалин

Відкритий спосіб добування корисних копалин вважається про­гресивним, оскільки забезпечує високу продуктивність гірничо-видобувних механізмів. Проте у випадку відкритих розробок використовується значна територія, на якій розташовуються кар'єри, відвали, залізничні й автомобільні дороги та різноманітні промислові споруди. Так, площа кар'єру будівельних матеріалів становить 30-250 га, кар'єру марганцевої руди або вугілля - 1000-2000 га, залізорудного кар'єру - 150-500 га. Глибина рудних кар'єрів зараз сягає 250 м, а може сягати до 1000 м і більше. Висота відвалів розкривних порід нині не перевищує 50 м і, напевно, не буде вищою, бо це може призвести до значного вилучення площ під відвали.

Відвали, як пра­вило, складені хаотично, в них перемішані суглинки, глини, сланці та інші породи. Вони утворюють пересічний рельєф, який скла­дається із високих насипів (відвалів) і глибоких западин (кар'єрних виїмок). При цьому на поверхню виносяться малопродуктивні або безплідні гірські породи. Прикладом цього може бути Кривбас, де щорічно переміщується у відвали 62 млн. м³ покрівлі та 48 млн. м³ відходів збагачувального виробництва. За період експлуатації родовищ під об'єкти гірничих підприємств від сільськогосподарських підприємств басейну вилучено 23 тис. га земель, з яких 21 тис. га порушено.

Або візьмімо Нікопольський марганцевий басейн, який розташо­ваний поблизу міст Орджонікідзе, Нікополя, Марганця і Запоріж­жя, загальна площа якого перевищує 47 тис. га, а під розробками зайнято понад 16 тис. га. Переважна більшість (до 98%) вилучених земель - родючі чорноземи, на яких колись вирощували високі врожаї сільськогосподарських культур, а нині нагадують місячну поверхню.

Подібна ситуація спостерігається й у випадку розробки бурого вугілля, під яку в Україні вилучено понад 16 тис. га земель з чорноземними ґрунтами, які містять 5,5-6,0% гумусу з товщиною гумусового горизонту до 100 см.