Порушення земної поверхні у процесі георозвідувальних робіт

Геологорозвідувальні роботи пов'язані із використанням автомобільно-транспортного парку (АТП) машин і буріння свердловин на відповідну глибину. У свою чергу для використання АТП виникає необхідність вилучення із фонду земель сільськогосподарського призначення або інших об'єктів під будівництво доріг. Так, підрахунки свідчать, що на спорудження навіть проектної дороги шириною 4 м розмір займаної нею площі становить орієнтовно 1 га на кожні 2,5 км траси.

Спорудження доріг геологорозвідувального призначення супроводжується такими основними змінами ділянок земної поверхні:

- вирубування лісу на трасі;

- знищення трав'янистого покриву і чагарників під проектованим полотном дороги;

- порушення гумусового шару;

- аналогічними порушеннями на сусідніх із дорожнім полотном земельних ділянках, з яких береться порода для будівництва дороги;

- створення нового мікроландшафту на окремих ділянках траси у зв'язку з влаштуванням виїмок і насипів, створення дамб тощо.

Знищення трав'янистого покриву і чагарників у зв'язку з під­готовчими роботами на полотні дороги та розробки сусідніх земельних ділянок може мати деякі (іноді значні) екологічні наслідки в районах з несприятливими географічними умовами (властивості ґрунту, клімат), де процеси відновлення рослинного покриву проходять повільно. Порушення гумусового шару, яке супроводиться зміною структури ґрунтів, забрудненням піском, гравієм, щебенем і в'язкими матеріалами, за своїми наслідками найбільш істотні для родючих земель.

Під час прокладання дорожніх трас у лісистій місцевості робляться просіки шириною 10-15 м, тобто уразі будівництва 1 км дороги вирубується ліс на площі 1,0-1,5 га. Значна кількість дерев вирубується для використання як будівельний матеріал у процесі прокладання доріг в болотній місцевості.

Порушення природних ландшафтів місцевості, на якій проводяться геологорозвідувальні роботи, пов'язане з утворенням западин в результаті проведення відкритих гірничих виробок і підвищення внаслідок залишення на земній поверхні породної маси, яка виділяється із гірничих свердловин або виробок.

Для розкриття корінних порід і корисних копалин, що залягають на незначній глибині від поверхні, широко використовуються роз­відувальні канави. Параметри цих канав різні: довжина їх встановлюється залежно від розмірів досліджуваних площ і вимог методики розвідки, ширина канав залежить від глибини, форми поперечного січення і властивостей порід.

Залежно від умов та обсягу робіт використовують машинний (навантажувачами, екскаваторами, бульдозерами, колісними і канатними скреперами) спосіб прохідки з використанням енергії вибухових речовин та вручну. Ці способи по-різному характери­зуються з екологічної точки зору. Наприклад, прохідка роз­відувальних канав навантажувачами і вручну супроводжується найменшими порушеннями поверхні. Бульдозерна ж прохідка призводить у багатьох випадках до невиправданого збільшення ширини виробок і створення відвалів, ліквідація яких вимагає додаткових витрат. Нарешті, найбільшими негативними екологіч­ними наслідками характеризується прохідка розвідувальних канав вибухом. При цьому ширина утворених вибухом канав перевищує у 2-4 рази їх глибину, розкидання породи на поверхні вимірюється десятками метрів у кожний бік виробки. Тому не випадково, що прохідна канава вибухом на викидання зараз дозволяється лише у виняткових випадках у важкодоступних (переважно гірських) районах при низькопродуктивних ґрунтах.

Найбільші за своїми розмірами відвали виникають на промислових майданчиках геологорозвідувальних експедицій, які проводять розвідку родовищ радіоактивних руд і розвідувально-експлуатаційні роботи на родовищах кристалічної сировини.

Кар'єри за характером порушень та формою рельєфу бувають терасовані, котловано- і западиноподібні та ін. За глибиною розробки їх поділяють на глибокі, середньоглибокі та неглибокі. Глибокі та середньоглибокі найдоцільніше відводити під водоймища, а неглибокі - під будівництво або для розміщення відходів виробництва.

Відвали бувають внутрішні і зовнішні, а за характером порушення і формою рельєфу - платоподібні, терасовані та гребенеподібні. Відновлення й використання відвалів значною мірою залежить від способу їх відсипки, товщини і фізико-хімічних властивостей розкривних порід. Наприклад, платоподібні внутрішні та зовнішні відвали, які відсипані транспортними засобами і мають висоту в межах 5-30 м можна використовувати під ріллю, сінокоси, пасовища, багаторічні насадження і задерніння для природоохоронного призначення, а в деяких випадках - під зони відпочинку та спорту.

Гребенеподібні відвали, що відсипаються безтранспортною системою з використанням драглайнів або консольних відвалоутворювачів висотою 30-50 м, і - можна використовувати під сінокоси, багаторічні насадження і задерніння для природоохоронного призначення.