Корупція як універсальна проблема суспільства.

Згідно із ч.2 ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності органів держави і місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Службовці органів державної влади і місцевого самоврядування перебувають у постійних взаємовідносинах з громадянами та забезпечують втілення в життя завдань і рішень органів публічної влади. Як показує досвід демократичних держав, будь-які позитивні реформи у державі слід починати саме із реформування апарату державної влади і підвищення професійналізму та відповідальності апарату службовців органів влади.

У цьому випадку мова йде не лише про державних службовців, але й службовців органів місцевого самоврядування, у першу чергу — посадових осіб місцевого самоврядування, які здійснюють організаційні та розпорядчі функції в органах місцевого самоврядування.

У законодавстві переважної більшості європейських держав після першої світової війни починає використовуватись термін ”публічні службовці”, яким охоплено як службовців органів державної влади, так і муніципальних органів (органів місцевого самоврядувананя). Поняття “публічні службовці” найповніше відображає участь відповідних осіб у безпосередній реалізації публічних (загальнодержавних) завдань.

Сьогодні особливої гостроти набуло питання подолання корупції в секторі публічної служби. Сфера діяльності публічної служби є важливою для будь-якої держави, оскільки остання може функціонувати лише завдяки наявності публічної служби. Відсутність продуманої кадрової політики та створення дієвого механізму протидії корупції у цій сфері неминуче призводить до кризового стану у державному управлінні і підриває довіру громадян до органів публічної влади.

Як неодноразово наголошували міжнародні експерти, саме корупція у діяльності публічних службовців завдає значної шкоди демократичним засадам держави, підриває засади верховенства права, а також негативно позначається на економічному розвитку держави.

Навіть криза не може завдати такої серйозної шкоди економіці держави, якої завдає корупція у сфері публічної служби. Держави з високим рівнем корупції втрачають довіру з боку іноземних інвестиційних компаній. На жаль, така ситуація склалася і в України.

Корупція стала універсальною проблемою, яка впливає на всі сфери суспільного життя, а найбільше вражає сферу взаємовідносин громадян з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, з якими найчастіше стикаються громадяни при реалізації своїх конституційних прав. Найбільшу загрозу становить сприйняття громадянами “корупції” як “спрощеної форми” отримання громадянами адміністративних послуг. Таке явище за останні роки в Україні набуло значного поширення і населення держави стало заручником корупції.

Така ситуація особливо небезпечна для країни, в якій існує загальна потреба консолідації демократичних засад, її базових правил та інституцій. Високий рівень корупції, у певній мірі, є відображенням неефективності влади, недосконалості найбільш важливих державних та суспільних інститутів. Боротьба з корупцією в Україні повинна, перш за все, бути спрямована на зміцнення демократичних засад, верховенства права та проведення інституційних реформ.

Це вимагає довготермінового виваженого та обґрунтованого підходу, міцної політичної відданості та здійснення дієвих послідовних заходів, спрямованих на запобігання та протидію корупції.

Боротися з корупцією слід правовим методом — шляхом законодавчого регулювання.

Першочергового значення набуває необхідність законодавчого закріплення цілісного механізму протидії корупції в Українській державі та створення системи органів, які будуть безпосередньо реалізовувати заходи боротьби з корупцією.