Системна корупція

- до корупції залучена переважна більшість публічних службовців

- відсутність належних стандартів професійної етики публічних службовців, за якими вони мають приймати рішення

- механізми контролю подолання корупції є переважно недієвими

- більшість громадян вважає “корупцію” “нормальним явищем” або ж “явищем, якого неможливо уникнути”

Епізодична корупція притаманна більшості країнам світу. Однак аналіз поданих ознак корупції дає усі підстави стверджувати, що в Україні корупція набула не епізодичного, а системного характеру. Корупція в Україні нагадує замкнуте коло, розірвати яке можна шляхом послідовного вчинення певних дій, спрямованих одночасно на запобігання та подолання корупції у різних напрямах, у тому числі шляхом формування відповідної законодавчої бази та створення системи органів по боротьбі з корупцією.

Існування системної корупції в Україні негативно позначається як на зовнішній, так і на внутрішній політиці держави. За інформацією GRECO Україна знаходиться в одному ряді з країнами, які вважаються в Європі найбільш корумпованими. Це заставляє серйозно переглянути вже наявні заходи протидії корупції і усунути прогалини, шляхом законодавчого врегулювання цих питань.

Результати досліджень, які проводилися (оцінка Трансперенсі Інтернешнл), засвідчують, що індекс сприйняття корупції в Україні у 2007 р. становив 2.7. Якщо у 2006 р. Україна перебувала на 99-му місці по рівню корупції серед 163 країн, то у 2007 р. перемістилася на 118 місце.

Під час дослідження щодо сприйняття корупції в Україні, яке проводилося в державному секторі України у межах реалізації Порогової програми корпорації “Виклики тисячоліття”, були виділені перші чотири причини цього явища. До них, зокрема, було віднесено:

• занадто складне і недосконале законодавство України ( 10,9 % );

• зловживання службовим становищем серед державних посадовців ( 17, 4 % );

• недосконалість системи контролю за корупцією та запобігання їй або недосконалість методів відстеження та покарання ( 14, 7 % );

• тривалий час корупція була настільки звичною, що тепер її важко викорінити ( 9,2 % ).

Понад дві третини опитуваних (11 тисяч респондентів ) вважають, що влада на всіх рівнях докладає недостатньо зусиль для боротьби з корупцією.

Такий стан веде до того, що зникає осуд і виникає спроба виправдати участь громадян у корупційних діяннях. Тож важливим правовим засобом боротьби з проявами корупції є антикорупційне законодавство, яке має визначити засади запобігання та протидії основним проявам корупції в Україні.