ЛЕКЦІЯ 2. 1. Головні члени речення: підмет та присудок

Тема. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ

Питання:

1. Головні члени речення: підмет та присудок. Їх типи.

2. Тире між групою підмета і групою присудка.

3. Типи односкладних речень.

Головні члени речення

ПІДМЕТ

Підмет називає предмет або поняття, яким приписуєть­ся якась дія, стан, інша змінна ознака чи наявність. Підмет відповідає на питання хто? що? Підмет виражається словоформою в називному відмінку. Щоб не сприйняти за підмет прямий додаток, виражений зна­хідним відмінком (як у реченні Ой у полі жито копитами збито, де слово жито - прямий додаток), до підмета, особливо коли це назва неістоти, слід ставити водночас два питання: хто? що? Якшо неправильно визначити підмет, залишиться незрозумілим зміст, наприклад, такого речення: Гірке життя цукор не підсолодить (3 газети).

Підмет найчастіше виражається іменником, займенником чи іншою частиною мови в значенні іменника: На вулицях блідне вогнів (хто? Що?) намисто, (хто? Що?) ранок злі­тає як (хто? шо?) спів, на місто (В.. Сосюра).. Серед неба горить (х т о? ш о?) білолиций (Т. Шевченко). Як (х т о?) я люб­лю оці години праці, коли (хто? шо?) усе навколо затиха (Леся Українка).

Щоб перевірити, чи правильно визначено підмет, треба спробувати замінити його займенником він, вона, воно, вони в називному відмінку.. Якщо в реченні така заміна можлива, то це підмет, якщо ні - то додаток або звертання.. Наприк­лад, у реченні Закінчено жнива, останній сніп накошено пше­ниці (А Малишко) не можна замінити ні слово жнива займен­ником вони ні слово сніп займенником він.. Отже, тут жнива І сніп не підмети.. А в реченні Жнива закінчились, І ліг останній сніп на тік така заміна можлива: жнива - вони, сніп — він. Тому тут ці слова — підмети. У реченні Розлягайся, скибо чорна, сійся, зерно, і рости (М Рильський) слова скибо чорна і зерно відповідають на питання хто? що?, проте замінити їх займенниками вона і воно не можна.. Отже, ці слова не підмети, це звертання.

У підрядних реченнях підмет буває виражений займенниками хто, що, який.. Слово що може бути й сполучником.. Підметом воно виступає лише тоді, якшо його можна замінити займенником який або іменником у називному відмінку.

Наприклад, у реченні Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Леся Українка) слово що — підмет, бо його можна замінити займенником який: який (Прометей) не творив.... А в реченні Льотчикові аж дивно було чути, що пращури його були чумаками (О. Гончар) заміна слова що займенником який неможлива, отже, що тут не підмет (підмет тут пращури, а що — сполучник).

Як підмет сприймається й головний член називного речен­ня- Ніч. На небі гуляє повний місяць, мерехтять зорі (В.. Минко). По-перше, він відповідає на питання підмета хто?. що?; по-друге, якщо розповідь перевести в минулий (чи майбутній) час, то при ньому обов'язково з'являється присудок: Була ніч.. На небі гуляв повний місяць, мерехтіли зорі.. Тому в подальшо­му викладі термін «підмет» використовуватимемо під час аналізу як двоскладних, так і називних речень.

Іноді підмет буває виражений неозначеною формою дієслова, до якої не можна поставити питання хто? що? У такому разі підмет визначаємо за змістом.. Наприклад, у реченні Жи­ти - добро робити (Нар. творчість) підмет - жити, бо саме це поняття пояснюють наступні слова: від нього можна поста­вити питання а що це значить? Такий підмет може ви­ражатися й сполученням інфінітива з іменником чи прикмет­ником в орудному відмінку: Бути людиною - дертись по вер­тикальній стіні.. Сізіфова робота (В. Стус).

Підмет може бути виражений також будь-якою частиною мови в будь-якій формі, якшо її вжито в значенні іменника.. Наприклад, у реченнях Слава! Слава! докотилось І лягло до ніг (П. Тичина). кожне оте його «люби!», кожне оте «цілуй!», вилітаючи з гарячих солов'їних грудей, обгорталося пахощами бузку й конвалії (Остап Вишня) і вигук слава, і дієслова люби! та цілуй! є підметами.

У ролі підмета в безособових реченнях можуть виступати: частки це, то, все, воно: Хто збив той напис, чи сперечальник-владар, чи просто час потужною рукою, тоневідомо (Леся Українка).. Ось я бачу — дівчата не всі тут, се не гарно! (С. Васильченко).. Кипіло все напередодні весни, як у казані над золотим багаттям (М. Хвильовий).. Сльоза змиває горе, меншає його після сльози, — от воной легшає людині (Б. Грінченко);

неозначена форма дієслова: Може, у вас список книжок є? Бо кожну книжку вийматиз шафи та розглядати— що воно та для чого — дуже забарно (Панас Мирний).. Думало­ся спочатку добратисяв Каховку водою, найнявши вскладчину «дуба» десь на Дніпрі (О. Гончар).. Світ неблизький мені додому йти(Леся Українка).

Підмет, виражений одним повнозначним словом, нази­вається простим(приклади див.. вище).

Підмет, виражений словосполученням — двома та більше повнозначними словами, називається складеним.

Складений підмет може виражатися:

а) словосполученням на зразок батько із сином, при яко­му присудок стоїть у множині: Межи втікачами булий (хто?) Остап з Соломією (М. Коцюбинський); але в реченні Під'їхав на мотоциклі і майорз ординарцем (О. Гончар) підмет — майор, оскільки присудок під 'їхав вжито в однині;

б) словосполученням на зразок хтось із них: (хто?) Кож­ний з нас трьох мав свого улюбленого героя в класичній літературі (Ю.. Смолич);

в) поєднанням кількісного слова з іменником: (х т о? ш о?) Багато літ перевернулось, (хто? що?) води чимало утек­ло (Т.. Шевченко).. Ось вигулькнула з-за гори (хт о? щ о?) ціла колонія вітряків (М.. Коцюбинський), (хто? що?) Низка вечорів пішла на товариські бесіди, на родинні справи (Я.. Качура);

г) поєднанням слів близько, більше, менше, понад, з, до з числівниковим словосполученням: І на постріли, і на крик вибігають (хто?) чоловіка з п'ять хуторян (Остап Вишня).. В селі налічувалося до тридцяти хат(В.. Минко);

ґ) іншими словосполученнями: Помовчавши трохи, (хто?) Кирило Іванович починає розповідати (Остап Вишня).. Вабить знов мене (хто? що?) Чумацький Шлях, що осінні перетнув сузір 'я (П.. Воронько).. «На крилах пісень» не єсть моє останнє слово, а коли я думаю йти далі, то вже ж вперед, а не назад, інакше не варто було й виходи­ти (Леся Українка).

Особливий випадок становить визначення підмета в речен­нях на зразок Вужів було так багато,що Соломія скоро перестала звертати на них увагу (М.. Коцюбинський).. У цьому реченні основна думка полягає у твердженні було багато (даліцю думку розвиває підрядне речення).. Предмет, про який це стверджується, тут названо словом вужів, отже, логічно це слово виступає як підмет (предмет, якому приписується змінна кількісна ознака), хоч і має невластиву для підмета форму родового відмінка.. Формально можливий і інший перерозподіл слів за членами речення: підмет — (хто? що?) багато вужів (кількісне слово з іменником), присудок — було, але це не зовсім точно передаватиме суть висловлювання.

Подібно й у реченні Там правди— як в решеті води (О. Ле­вада) як підмет сприймається іменник правди, що має форму родового відмінка.