ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

Односкладнимиє речення, у яких є лише один го­ловний член і другий не передбачається.

Особливістю головного члена в таких реченнях є те, що він, маючи форму, спільну з формою відповідного члена двосклад­ного речення, водночас суміщає в собі функції обох головних членів — і підмета, і присудка. Проте в одних односкладних реченнях основним завданням його є вираження дії, стану або змінної ознаки, в інших — називання предмета чи явища. Тому, враховуючи як будову, так і функції головних членів одно­складних речень, доцільно називати їх відповідно присудками і підметами, не забуваючи разом із тим про їхню специфіку.

Щодо присудків, то в односкладних реченнях, як і у дво­складних, вони бувають:

а) прості дієслівні: Як хочешвід людей шаноби, любов і гнів бериу путь (М. Рильський). Летим. Дивлюся, аж сві­тає,край неба палає, соловейко в темнім гаї сонце зу­стрічає (Т. Шевченко);

б) складені дієслівні: На другий день, тільки почало розвид­нюватись,Соломія була вже на березі (М. Коцюбин­ський). Доводилось вам коли-небудь польову кашу їсти?(Панас Мирний);

в) складені іменні: Не родися красна, а родися щасна (Нар. творчість). І вдруге дівчина йому відмовила. І ще гірш не під силу сталокозакові (Марко Вовчок). І стало

тихо скрізь (П. Тичина);

г) складні: Сонце підбилося вгору, стало робитися душно.Так само підмети можуть бути:

а) прості: Далекі стрічівечорові. Росисті сутінкирозлук (П. Василенко);

б) складені: Перша половина січня (Ірина Вільде). Голі шо­ломи сопок, темні масиви лісів...(О.Гончар).

Односкладне речення, маючи один головний член, є повним, якщо в ньому не пропущено якогось потрібного другорядного члена. Наприклад, у складному реченні Не довіряй козу вовкові, а капусту козі (Нар. творчість) перше просте речення повне, а друге — неповне: пропущено присудок не довіряй. У складному реченні Не хотіла коза на торг, так потягли (Нар. творчість) друге просте односкладне — неповне: у ньому є головний член, але пропущено додаток козу і обставину місця на торг.

За значенням головного члена односкладні речення по­діляються на особові, безособові та називні. Окремо стоять слова-речення (або нерозчленовані речення).