ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Поняття про відокремлені члени речення
У простих реченнях окремі поширені чи непоширені члени речення можуть виділятися паузами та інтонацією. Ці члени речення по-різному уточнюють, доповнюють, розширюють основний зміст висловлювання. Це — відокремлені члени речення.
Наприклад, у реченнях Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур'яні (Д. Павличко). Хлопці мовчки стоять, милуючись з зоряного неба(Ю. Яновський). Ніч була темна, аж чорна(М. Коцюбинський) є відокремлене означення покинута людьми на довгі дні (вказує, крім того, на причину), відокремлена обставина милуючись з зоряного неба (називає додаткову дію), відокремлений присудок аж чорна (уточнює присудок).
Відокремлення члена речення залежить:
а) від його смислового навантаження;
б) від способу його вираження;
в) від його місця в реченні;
г) від стилю мовлення;
ґ) від експресивно-емоційного забарвлення висловлювання.
Відокремлення бувають обов'язкові, зумовлені структурою речення, і факультативні, залежні від волі автора. Наприклад, у реченні Коли архімандрит заплатив йому ці гроші за переписування — дуже гарним письмом— якогось старовинного літопису, він, Самійло-філозоф, не захотів більше бути щодня битим і втік (В. Кожелянко) автор виділив неузгоджене означення дуже гарним письмом для того, щоб надати йому більшої ваги, привернути до нього увагу.
Відокремлені члени речення несуть більше смислове навантаження, ніж невідокремлені.
На письмі відокремлені члени речення виділяються з обох боків комами, рідше — тире.
Відокремлені уточнювальні члени речення
Уточнювальний член реченняконкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення чи даючи йому іншу назву.
Уточнювальні члени речення відповідають не просто на питання коли? де? що? і т. д., а на питання а коли саме? а де саме? а як саме? а який саме? а що саме? і под. Вимовляються вони з видільною, уточнювальною інтонацією і на письмі відокремлюються з обох боків комами, рідше — тире.
Наприклад, у реченні Внизу, за скелями,глухо шуміло море (О. Донченко) є вже обставина місця — внизу, але вона дуже загальна, тому наступні слова конкретизують її, відповідаючи на питання а де саме внизу? — за скелями.
Найчастіше уточнюються обставини місця й часу, рідше — обставина способу дії, означення, додаток, підмет, присудок.
Наприклад, у реченнях Журавлі летять із гирла кудись аж за Київ, (а куди саме?) на поліські болота (О.Гончар). Рано, (а коли саме?) разом з сонцем, прокинулась і Харитя. Поволі, (а як сам е?) нога за ногою, пливе валка битим шляхом (З тв. М. Коцюбинського). Обидва, (а хто саме?) Круча і Ґонтар, охоче приєдналися до тосту Марії, хоч суть його кожен сприймав по-своєму (Я. Баш). Ще будем жити ми -(а хто саме?) і я і ти! (П. Тичина). Що страшніше — детектор брехні чи дзеркало правди?(В. Захарченко) маємо уточнювальні обставини місця — на поліські болота, часу — разом з сонцем, способу дії — нога за ногою, уточнювальні підмети Круча і Ґонтар, і я і ти, детектор брехні чи дзеркало правди. Усі вони виділені комами, лише останні два — тире.
Треба мати на увазі, що іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнювальних залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього і вимовляються вони з різною інтонацією, відокремлюються або не відокремлюються комами.
Порівняємо, наприклад, два речення Десь далеко, за темною смугою лісу,обізвався грім (С. Васильченко) і Далеко за річкоюблиснуло щось (М. Коцюбинський). У першому реченні смуга лісу бачиться як щось далеке, тобто вислів за темною смугою лісу виступає як синонімічний до обставини далеко. У другому — річка мислиться як близький предмет, а дія відбувається далеко за нею. Якби останнє речення записати так: Далеко, за річкою,блиснуло щось, тоді б річка сприймалася як далекий предмет і, отже, вислів за річкою означав би те саме, що й далеко.
Ті самі слова залежно від того, відокремити чи не відокремити їх, можуть сприйматися по-різному, тобто як різні члени речення. Так у реченні На луках, (а де саме?) понад Ташанню, густими хвилями перекочувався туман (Григорій Тютюнник) слова понад Ташанню — уточнювальна обставина місця. Але якщо це речення записати так: На луках (яких?) понад Ташанню густими хвилями перекочувався туман, то ті самі слова виступатимуть як неузгоджене означення.
Ніколи не буває уточнення до прислівника десь, наприклад: Десь за річкою гув болотяний бугай (Григорій Тютюнник). Прислівник десь вказує на невизначеність місця, тому й уточнення при ньому не може бути.
Різні відокремлені уточнювальні члени речення можуть вводитися в речення за допомогою слів тобто, цебто, або (= тобто), чи (= тобто), а саме, наприклад, зокрема, зокрема й, у тому числі, особливо, переважно, навіть, причому, мабуть тощо. Такі слова виділяються комами разом з уточнювальними членами речення.
Наприклад: Сьогодні в Україні 10,8мільйона гектарів лісу, або 15,6 відсотка території України(З газети). Через вузький пересип скрізь були покопані єрики, себто канави(І. Нечуй-Левицький). Що ж до того, як нам надалі ділитися, то я прохав би Вас деякий час не вносити зміни, себто ділитися пополовині(М. Коцюбинський). Були тут старі й літні люди, та найбільше юрмилося молоді, особливо школярів(І. Цюпа). Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови(Григорій Тютюнник). Він полюбляв, щоб до Волі приходили гості, зокрема Рада й Аліна(Ю. Японський). Націю творять сукупно всі, навіть лиходії(Ю. Мушкетик).
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 1102;