ВІДОКРЕМЛЕННЯ ДОДАТКІВ

Відокремлюються додатки, що мають значення виключен­ня або включення і починаються словами крім, окрім, опріч, за винятком, на відміну від. На письмі вони виділяються з обох боків комами.

Наприклад: Всі, крім поранених, підвелись і присунулись до нього (О. Довженко). Всі, за винятком Бойчука, здивова­но дивилися на шкіпера (М. Трублаїні). Пахне грибами й ме­дом, вогкістю пахне тією, що, опріч назви осінь, немає імені їй (М. Рильський).

Додаток, виражений іменником із прийменником замість, переважно не відокремлюється: В кутку під божницею за­мість стола стояла вузесенька примастка на чотирьох паколах, убитих в землю (Панас Мирний). Хоч залежно від змісту він може й відокремлюватися: У нашій лоцманівській, замість тополь, край шляху виросли металеві щогли, вищі за всяку то­полю (О. Гончар).

Однак якщо такий додаток виражений неозначеною фор­мою дієслова, він завжди відокремлюється: Дорогу до кра­щих результатів запиняє нам та ж сама темнота молдуван, бо, замість помагати нам у боротьбі, вони шкодять їй, при­чиняються до розповсюдження філоксери (М. Коцюбин­ський). Замість робитися майстрами часу, ми стали його бранцями (О. Забужко). Цей додаток співвідносний із під­рядним реченням, яке починається сполучником замість того щоб.

Відокремлюються додатки, які вводяться прийменником щодо разом із часткою то: Щодо моєї роботи, то краще не питай. Я нічого не роблю, і це мене гризе немало (М. Коцю­бинський). Але якщо частки то немає, то такі додатки не відокремлюються: Антонович суворо засуджував тих офіцерів, які іноді, заради зовнішнього успіху, легковажили собою або підлеглими... Щодо цього погляди Антоновича цілком збіглися з поглядами комбата (О. Гончар).