Робоче місце науковця

Одна з головних умов підвищення працездатності – пра­вильно організоване робоче місце. Робоче місце науковця – це сукупність усього того, що використовується в роботі, тоб­то меблі, комп’ютер, інші технічні засоби. Поліпшення робо­чого місця передбачає оснащення його всім необхідним відпо­відно до характеру роботи.

Недостатнє освітлення і колір лампи, шум у приміщенні, висота стільця і площа поверхні стола можуть стати причи­ною зниження працездатності. Фахівці з ергономіки (науко­вої дисципліни, що комплексно вивчає людину в процесі її діяльності) рекомендують не забувати золоте правило, дотри­мання якого може вберегти від багатьох бід: світло має пада­ти згори і зліва, інакше порушується правильне положення голови (результат – остеохондроз і короткозорість).

Будь-яка світлова або шумова вібрація – це джерело роз­дратування, підвищеного збудження і нервовості, що заважає ефективній розумовій праці. Звичка вмикати телевізор або радіо для підняття настрою виправдана лише при виконанні механічної роботи. Для інтелектуальної творчої роботи – це лише додаткове джерело створення підвищеної втомлю­ваності.

Однією з основних умов ефективної наукової діяльності є порядок на робочому столі. Як відомо, порядок звільнює дум­ку. Ідеально, коли на столі лежать лише документи, необхідні в даний момент. Нагромадження паперів не лише зменшує робочу площу стола, а й відволікає від вирішення питання. Необхідно підтримувати раз і назавжди заведений порядок розташування документів та інших матеріалів у шухляді робочого столу, шафах, картотеках. Дотримання звичного порядку полегшує працю, робить більшість операцій автома­тичними, економить час, запобігає «зникненню» документів, які у недостатньо організованого працівника потрапляють до папок з іншими документами.

Працюючи з комп’ютером, важливо розмістити його так, щоб з ним було легко і зручно працювати. В процесі роботи поза має бути такою, щоб не втомлюватись і щоб усе необхід­не для роботи було під рукою. Монітор має знаходитися на рівні очей, відстань між монітором і обличчям має бути не меншою 40 см.

Стілець має бути зі спинкою і, бажано, з підліктям. Крім того, рекомендується регулярно робити перерви в роботі, зміню­вати час від часу позу. Пози, при яких коліна згинаються під кутом менше 90 градусів, порушують кровообіг. Тому необхідно відрегулювати висоту стільця або поставити під стіл підстав­ку для ніг, яка регулюється щодо висоти і нахилу.

Не менший вплив на емоційний стан науковця справля­ють кольори. Відомо, що темні тони присипляють, а яскраві – надзвичайно збуджують. Для письмової роботи найкраща гама бежевого і зеленого кольорів. Зелений колір, за дослі­дженнями психологів, знижує сприйнятливість до звукового стресу. Вміле використання кольору – прекрасний засіб підвищення працездатності.

Важливою умовою комфортної роботи, за даними вчених, є відчуття свого «власного» простору, тобто наявність свого «кут­ка», де науковець проводить більшу частину часу. Недоцільно захаращувати робочий стіл сувенірами, іграшками, фотогра­фіями та ін. Вони лише відвертають увагу від справи.

Впливає на працездатність і запах. Дослідження свідчать, що запах лимона переважно знижує продуктивність праці вченого, а запах троянди – підвищує. Запах улюблених пар­фумів, за оцінками психологів, добре тонізує і підвищує пози­тивні емоції. Допомагає також хвойний екстракт. Однак за­хоплюватися сеансами ароматотерапії не слід, аромати мо­жуть викликати головний біль.