Розвиток класичного природознавства у науці

У ХІХ столітті наука вступила у свій “золотий вік”. “Кульмінаційний злет” (П.Сорокін) природознавчих наук, що розпочався з ХVІІІ століття наприкінці ХІХ століття завершується революцією у природознавстві.

ХІХ століття стало часом розквіту природознавства, створення єдиної системи наук. Збільшилася кількість відкриттів, знахідок, розвивалася інженерна думка. Як показали підрахунки П.Сорокіна, «лише тільки одне ХІХ століття принесло відкриттів і винаходів більше, ніж всі попередні століття разом», а саме – 8527.

Все це сприяло розвитку таких галузей промисловості, як металургія, енергетика, машинобудівництво, приладобудівництво тощо. Виникли більш швидкі засоби долання часу й простору.

Бурхливий науковий і технічний прогрес ХІХ століття засновувався на двох духовних передумовах західноєвропейської культури:

- вірі в людину-перетворювача (Відродження)

- вірі в активну роль людського розуму (Просвітництво)

ХІХ століття називають:

«машинним століттям» (виробничі машини, станки Модслей (1800), Жаккар),

«епохою сталі»,

«епохою пара» (1784 Дж.Уатт винайшов паровий двигун, 1803р. – перший автомобіль з паровим двигуном Аванс, США, Тревитик – Англія, 1807р. – пробна поїздка пароплава Фультона «Клеморн», 1814р. – потяг Дж.Стеффенсона),

«століттям залізниці»,

«століттям електрики» (винахід Петровим та М.Фарадеєм електричної дуги, С.Морзе – електричний телеграф (1832), А.Белл – телефон (1876), Т.Едисон (король електрики – 1093 винахід) – фонограф (1877). Зявляються радіоприймачі А.попова, Г.Марконі, кінематограф братів Люмьєр (1895)

Наукові відкриття в галузі фізики, геології, медицини відбуваються одне за одним.

Д.Максвелл (1831-1879) – дослідження електромагнітних полей, розробляє електромагнітну теорію світла

А.Беккерель, П.Кюрі, М.Склодовська-Кюрі – вивчають явище радіоактивності, по новому підходять до розуміння закону збереження енергії

А.Енштейн – теорія відносності

В біології та хімії – теорії: клітинної будови всіх організмів (Т.Шван); генетичної спадкоємності Г.Менделя; А.Вейсман, Т.Морган – основи генетики; І.А.Павлов – теорія умовних рефлексів; Ч.Дарвін – «Походження видів» (1859) і «Походження людини» (1871); Д.І.Менделєєв 1869 – періодичний закон хімічних елементів тощо.

Досягнення в області біології та хімії дали поштовх розвитку медицини –

Франц. бактеріолог Л.Пастер – метод запобіжних щеплень проти сказі та ін. заразних захворюваннях, механізм стерилізації та пастеризації різних продуктів, заклав основи вчення про імунітет

Нім. мікробіолог Р.Кох і його учні відкрили збудників туберкульозу, черевного тифу, дифтериту та ін.. хвороб, створили проти них ліки.

З’явилися нові лікарські засоби й інструменти, стали застосовувати аспірин і пірамідон, бил винайдений стетоскоп, відкриті рентгенівські промені.

Природничо-науковий прогрес вплинув на гуманітарні науки, багато з яких переходять на позиції біологічного редукціонизму.