За ступенем дії на розум та почуття людей

аргументи та контраргументи (зустрічні аргументи) розрізняють :

1) сильні, 2) слабкі, 3) непереконливі.

Сильні аргументи – ті, які не викликають критику, які неможливо спростувати, зруйнувати, не взяти до уваги. Це такі:

- точно встановлені та взаємопов’язані факти та судження, що витікають з них;

- закони, устави, керівні документи, які виконуються і відповідають реальному життю;

- експериментально доведені висновки;

- висновки експертів;

- цитати з публічних заяв, книг, що визнані в цій сфері авторитетів;

- свідчення свідків та очевидців подій;

- статистична інформація, якщо її збір, обробка та узагальнення виконані професіоналами - статистами.

Слабкі аргументи – такі, що викликають сумнів опонентів, клієнтів, колег:

- висновки, основані на двох або декількох окремих фактах, зв’язок між якими не зрозумілий без третього;

- виверти та судження, побудовані на алогізмах (прийомах для руйнування логіки мислення, застосовуються частіше в гуморі);

- посилання (цитати) на незнайомі чи не визнані авторитети;

- доводи особистого характеру, що випливають з обставин або диктуються імпульсом, бажанням;

- тенденційно підібрані відступи, афоризми, вислови;

- доводи, версії або узагальнення, що зроблені на основі здогадок, припущень, відчуттів;

- висновки неповних статистичних даних.

Непереконливі аргументи – такі, що дозволяють викрити, дискредитувати суперника, який застосував їх:

- судження на основі підтасованих фактів;

- посилання на сумнівні, неперевірені джерела;

- рішення, які втратили силу;

- домисли, здогадки, припущення, вигадки;

- доводи, розраховані на забобони, неосвіченість;

- висновки, зроблені з фіктивних документів;

- обіцянки, що видаються авансом;

- неправдиві, помилкові заяви та свідчення;

- підробка та фальсифікація того, про що говориться.

У ході аргументації та переконання візьми до уваги:

1. Використовуй тільки ті доводи, що ти й опонент розумієте однаково.

2. Якщо довід не приймається, знайди причину цього і далі в розмові на ньому не наполягай.

3. Не применшуй значимість сильних доводів супротивника, краще, навпаки, підкресли їхню важливість і своє правильне розуміння.

4. Зменшуй значимість вигод, які очікує партнер, або підсилюй значимість втрат партнера у разі прийняття вашої позиції.

5. Свої аргументи, не пов'язані з тим, що говорив супротивник чи партнер, приводь після того, як ти відповів на його доводи.

6. Точніше порівнюй темп аргументації з особливостями темпераменту партнера.

7. Приведи один-два яскравих аргументів і, якщо досягнуть бажаний ефект, обмежся, оскільки зайва переконливість завжди викликає відсіч, тому що перевага партнера в суперечці завжди образлива.

8. Виявляй повагу до опонента та його позиції, не допускай неетичної поведінки (агресія, неправда, зверхність, маніпуляції тощо), не зачіпай “хворі місця” опонента.

9. Дій поступово, не намагайся переконати співбесідника швидко.

10. Звертай увагу на стан опонента, описуй його і свій емоційний стан. Бери на себе відповідальність за розуміння чи непорозуміння.