Поняття договору простого товариства

За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою од ер-прибутку або досягнення іншої мети (ст. 1132 ЦК України).

Особливістю договору простого товариства є те, що він вважаєть­ся багатосторонньою угодою, оскільки воля сторін спрямована на досягнення єдиної для всіх мети і в зв'язку з цим збігається, а це означає, що кожен з учасників договору перебуває у взаємовідноси­нах зі всіма іншими учасниками.

Як зазначав І. С. Перетерський, «між учасниками двосторонньої угоди відсутній такий антагонізм інтересів, як при звичайних бага­тосторонніх угодах»¹. У простому товаристві інтереси контрагентів не протилежні, а тотожні², — підкреслював Г. Ф. Шершеневич.

Договір простого товариства може укладатися двома сторонами, але незалежно від цього він буде мати всі ознаки багатосторонньої угоди: 1) тотожність інтересів; 2) єдина мета; 3) права та обов'язки кожного із суб'єктів договору щодо інших учасників; 4) кожен із суб'єктів договору має індивідуальну волю.

Оплатність договору простого товариства є суперечливим момен­том і викликає чимало дискусій щодо того, чи існує у договорі прос­того товариства зустрічне задоволення.

Відомий радянський цивіліст О. С. Іоффе вказував на те, що уча­сники не отримують зустрічного задоволення і діють разом для до­сягнення спільної мети³. Проте більш точними є висловлення Є. О. Суханова і О. І. Масляєва, що кожний з учасників вносить свій майновий вклад і отримує вигоду від нього і діяльності інших

¹ Перетерский И. С. Гражданское право. — М., 1948. — С. 105.

² Шершеневич Г. Ф. Курс гражданского права. — СПб., 1908. — Т. 1. — С. 278.

³ Иоффе О. С. Обязательственное право. — М., 1954. — С. 455.