Припинення договору простого товариства

Договір простого товариства припиняється у разі:

1) визнання будь-кого з учасників недієздатним, обмеженим у дієздатності, безвісно відсутнім, якщо домовленістю між учасника­ми не передбачено збереження договору щодо інших учасників;

2) оголошення будь-кого з учасників банкрутом, за винятком, за­значеним у п. 2 ст. 1141 ЦК України;

3) смерті учасника або ліквідації юридичної особи.

У договорі простого товариства або в наступній угоді може бути передбачено збереження договору у відносинах між іншими учасни­ками або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками);

4) відмови будь-кого з учасників від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, за винятком, зазначеним у п. 1 ст. 1141 ЦК України;

5) спливу строку договору;

Глава 25. Договір простого товариства

6) виділу частки учасника на вимогу його кредитора за зазначе­ними винятками;

7) досягнення мети товариства або настання обставин, коли до­сягнення мети товариства стало неможливим.

При припиненні договору простого товариства продовжують іс­нувати певні майнові відносини між учасниками. Так, учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними ознаками, має право вимагати її повернення. Речі, що були переда­ні не у власність товариству, також повертаються учасникам, які їх надали, без виплати відповідної винагороди.

Поділ майна товариства здійснюється на підставі норм, перед­бачених для поділу спільної власності.

З моменту припинення договору простого товариства його учас­ники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб.

Рекомендована література:

Романец Ю. В. Система договоров в гражданском праве России. — М.:

Юрист, 2001.

Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посіб. — К.:

Юрінком Інтер, 1999.

Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. — М.: Статут,

1999.

Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права. — М., 1995.

Дашков Л. П., Брьізгалин А. П. Коммерческий договор: от заключения

до исполнения. — М.: ИВЦ «Маркетинг», 1995.

Розділ II. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

З ОДНОСТОРОННІХ ДІЙ

Нарівні з договорами найбільш розповсюдженими підставами виникнення зобов'язань можуть виступати зобов'язання з односто­ронніх дій, до яких, зокрема, належать зобов'язання, що виника­ють із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу, та зобов'язання, що виникають із публічної обіцянки винагороди за результатами конкурсу, вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення, запобігання загрози життю, здоров'ю, майну фізичної або юридичної особи, рятування здоров'я та життя фізич­ної особи, майна фізичної або юридичної особи. Вказані інститути є новими для цивільного права, їх врегулюванню у ЦК України при­свячені глави 78-81 підрозділу 2 розділу 3.

Глава 26 Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу