Проблема межі законодавчого регулювання цивільних відносин

Чине завеликим є вплив закону та інших актів цивільного зако-опавства на сферу цивільних відносин? Чи не «зарегульованими»

вони є? . .

Іншими словами, чи не надто глибоко і широко закони та інші

нормативні правові акти проникли в матерію цих відносин?

Проникнення законодавства вшир означає «освоєння ним нових територій», тобто поширення на такі сфери цивільних відносин, які раніше ним оминалися, хоча об'єктивно потребували приходу закону і до них.

На момент початку роботи над проектом Цивільного кодексу України недостатнім був вплив законодавства на сферу особистих немайнових відносин. Бракувало законодавчого регулювання від­носин щодо володіння та користування чужою річчю, спадкових відносин.

Довгий час уперто не визначалися правові наслідки одержання каліцтва чи навіть заподіяння смерті у зв'язку з рятуванням життя іншої особи.

Перелік таких прикладів можна б продовжити. Отже, існувала специфічна царина, яка потребувала законодавчого освоєння і щодо якої брак законодавчого регулювання відчувався особливо гостро.

Проникнення законодавства вглиб цивільних відносин здійсню­ється завдяки детальній їх регламентації. Прикладом такого гли­бинного впливу в радянський період нашої історії було законодав­ство про господарські договори, яке майже не залишало щонай­меншого місця для власної ініціативи сторін.

Зміна соціально-економічної ситуації викликала актуальність проблеми межі законодавчого регулювання цивільних відносин.

Ця проблема має кілька проявів. По-перше, межа законодавчого регулювання цивільних відносин має трактуватися як чітко визна­чена сфера цих відносин, які можуть регулюватися виключно за­коном, і отже, не можуть регулюватися іншими нормативно-правовими актами.

По-друге, межа законодавчого регулювання цивільних відносин має трактуватися і як специфічний бар'єр, за яким відносини не можуть бути об'єктом регламентації з боку держави. Це стосуєть­ся, насамперед, сфери особистого життя людини.

Законодавче регулювання цивільних відносин не може сковува­ти особистої ініціативи їх учасників, якщо остання не суперечить суспільним інтересам.

раїпське цивільне право

По-третє, межа законодавчого регулювання дотична до пробле­ми балансу імперативних та диспозитивних правових норм.

У всіх цих трьох випадках потреба і межа законодавчого регу-І лювання цивільних відносин визначається наявністю чи відсутністю! суспільного інтересу.