Етіологія і патогенез

Виворіт пуерперального походження можливий у випадку повного розслаблення м'язів при паралічі матки, високому ступені атонії матки.

Атонія — повна втрата тонусу і скоротливої здатності матки, відсутність реакції на всі подразники. Причини дійсної атонії повністю не вивчені. В деяких випадках атонія виникає без передуючої гіпотонії і пояснюється вродженою неповноцінністю маткової мускулатури, глибоким пригніченням фізіологічних реакцій нервово-м'язового апарату матки.

Виворіт матки виникає найчастіше в післяпологовому періоді, коли намагаються видалити послід за Креде-Лазаревичем без попереднього масажу або підтягуванням за пупковий канатик (насильницький виворіт).

Самовільний виворіт виникає при різкому підвищенні внутрішньочеревного тиску.

Умови виникнення пуерперального вивороту:

1. Шийка матки відкрита повністю.

2. Тиск зверху на дно матки.

3. Стінки матки не розслаблені.

4. Тракція донизу за пупковий канатик.

Крім того, вивороту матки сприяє фундальне розташування плаценти, спадкові аномалії сполучної тканини – синдром Елерса-Данлоса.

Причинами непуерперальних виворотів найчастіше є субмукозні пухлини матки. Надходячи в просвіт матки, ці пухлини втягують стінку матки всередину і призводять до вивороту. Такі форми інверсії можна назвати онтогенетичними виворотами (Ямке).

В деяких випадках причини вивороту не вдається встановити.

Класифікація ідеопатичних виворотів:

1.1 Пуерперапьний виворіт матки:

а) гострий — до 7 днів;

б) застарілий — більше 7 днів.

2.1. Непуерперальний виворіт матки:

а) частковий виворіт (виворіт тільки тіла матки чи її частини);

б) повний.

Виворіт починається і формується в середині тієї частини маткової стінки, де розташована плацента. Утворюється воронка вивороту, в яку втягуються яєчники, труба, зв'язки.