Родина у розвитку

Народження дитини – це не тільки медичний факт, а й важлива соціальна і психологічна епоха на шляху розвитку родини. Родина набуває зовсім нову якість. Новий член родини дає знати про своє існування, потреби, самопочуття, про свої психологічні особливості.

Уже через декілька хвилин після народження дитини мати та батько (якщо він бере участь у пологах) включаються в процес бондінга – процесу створення емоційного зв`язку. Після першого крику немовля заспокоюється біля материнських грудей. Після короткого відпочинку немовля фокусує зір на обличчі матері, здається, що воно робить паузи та прислуховується. Батьки розмовляють із дитиною, роздивляються її, колихають, плекають. Практично всі немовлята зразу знаходять груди матері й починають смоктати, періодично зупиняючись, щоб зорієнтуватися. Діти, які не одержували анастетиків, можуть більше ніж півгодини спілкуватися із батьками, коли ті пригортають їх до себе, дивляться їм в очі, розмовляють. Складається враження, що дитина хоче відповісти.

Сьогодні вісім незалежних лабораторій (5 країн світу) встановили, що немовлята здатні до імітації поведінки своїх батьків. Більшість психологів вважає, що ранні контакти батьків з дитиної мають важливе психологічне значення для створення тісних контактів у родині. В одному дослідженні брали участь 28 малозабезпечених матерів, які очікували на першу дитину. Половина з них мала можливість додаткового 16-годинного перебування із немовлям протягом перших 3-х днів після пологів. Обидві групи були дослідженні, коли дітям виповнювалося місяць, рік та два роки. Протягом дворічного періоду матері, які мали додатковий контакт із дитиною, демонстрували більшу прихильність до дітей, були більш ніжними та турботливими. Ранні емоційні контакти можуть бути особливо необхідними для неповнолітніх матерів, а також для тих, хто раніше не мав досвіду піклування за дитиною.

Більшість чоловіків також відчуває схвильованість та гордість, а іноді почуття схвильованості у зв`язку із змінами свого способу життя і ставлення до дружини. Деякі батьки відчувають себе зайвими або мають велике почуття відповідальності за родину, яка збільшується. Вони не менш ніж матері турбуються, чи будуть діти любити та поважати їх, чи спроможні вони відповідати емоційним запитам дитини. Більшість чоловіків намагаються емоційно заспокоїти та підтримати жінок. Якщо в родині вже є діти, батьки починають проводити з ними більше часу, готуючи до появи нового члена родини.

Отже, хвилювання від першої зустрічі й бондінг – це тільки фундамент відношень, які будуються, які ще повинні скластися з нормальними, емоційно зрілими батьками.