Аномалії розвитку серця 5 страница

- лівою шлунковою веною (v. gastrica sinistra) – система ворітної печінкової вени (v. portae hepatis);

- стравохідними венами (vv. oesophageales) – система верхньої порожнистої вени (v. cava superior);

- у товщі прямої кишки (rectum) між:

Функція лімфатичної системи (systema lymphoideum):

- проведення лімфи від тканин до венозного русла (транспортна, резорбційна, дренажна);

- лімфопоез (кістковий мозок, загруднинна залоза, лімфатичні вузли, лімфоїдні вузлики, зокрема у білій пульпі селезінки і червоподібному відростку);

- імунна, яка забезпечує процеси конкретної імунної відповіді на антигени;

- бар’єрна (знешкодження чужорідних частинок, що проникли в організм).

По лімфатичній системі поширюються злоякісні клітини (метастазування – metastasis).

Лімфатична система (systema lymphoideum) має деякі структурні особливості, що притаманні венозній системі:

- судини мають клапани;

- лімфа тече від тканин у венозну систему, а потім до серця.

Ознаки, які відрізняють лімфатичну систему (systema lymphoideum) від венозної:

- на шляху лімфатичних судин розміщені численні лімфатичні вузли;

- лімфатична система являє собою систему трубок (судин), які замкнуті з одного боку (є "сліпими" капілярами), а з другого – відкриваються у венозне русло.

Лімфокапілярні судини (vasa lymphocapillaria), або лімфатичні капіляри, мають бічні випини, замкнуті сітки (retia lymphocapillaria). Їх просвіт нерівномірний: мають розширення до 100-200 мкм, які чергуються із звуженням діаметра до 8-10 мкм.

В об’ємних органах (нирки, печінка) вони мають тривимірну будову.

У плоских органах (порожнисті органи) вони розміщені у площині стінки цих органів.

Їх стінка складається з одного шару ендотеліальних клітин і базальної мембрани.

Лімфатичні судини (vasa lymphatica) поділяються на:

- внутрішньоорганні судини;

- позаорганні судини, які за розміщенням є:

- глибокими судинами (vasa lymphatica profunda);

- поверхневими судинами (vasa lymphatica superficialia).

Лімфатичні судини (vasa lymphatica) мають лімфатичні заслінки (valvulae lymphaticae) – клапани, стінка яких складається з таких шарів:

- ендотеліального (внутрішня оболонка);

- м’язового;

- зовнішнього (зовнішня оболонка).

Лімфатичні вузли (nodi lymphoidei; nodi lymphatici; lymphonodi) розміщуються за ходом лімфатичних судин. Вони є вторинними лімфатичними органами (organa lymphoidea secundaria) – органами лімфопоезу (lymphopoёsis) і утворення антитіл, виконують роль лімфоретикулярного фільтра.

Розрізняють такі лімфатичні вузли:

-ділянкові лімфатичні вузли(nodi lymphoidei regionales), або регіонарнівузли – вузли, до яких лімфатичні судини несуть лімфу з певної ділянки тіла чи органа;

- вузли, що мають назву тих кровоносних судин, біля яких розміщуються (наприклад: черевні, клубові);

- поверхневі вузли;

- глибокі вузли, що залягають під фасцією;

- нутрощеві вузли, що розміщені в порожнинах тіла, біля органів, від яких до них потрапляе лімфа;

- пристінкові вузли, що розміщені біля стінок порожнин тіла.

Зовні кожний лімфатичний вузол вкритий капсулою (capsula), від якої всередину вузла відходять перекладки – трабекули(trabeculae).

На поверхні лімфатичного вузла є втиснення – ворота (hilum), через які у вузол входять артерії та нерви, а виходять вени та виносні лімфатичні судини.

Лімфатичний вузол побудований зі строми і паренхіми (stroma et parenchyma).

Строма вузла складається із сітчастої (ретикулярної) тканини, в петлях якої розміщені клітини крові, головним чином з різних субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів (lymphocyti).

Паренхіма вузла представлена:

- кірковою речовиною (cortex);

- мозковою речовиною (medulla), що утворюють тимусзалежні та тимуснезалежні зони.

Кіркова речовина лімфатичного вузла (cortex nodi lymphoidei). У периферійній частині кіркової речовини розміщені численні лімфоїдні вузлики (noduli lymphoidei), які складаються з В-лімфоцитів.

Тому ці структури називають тимуснезалежними зонами. У світлих центрах вузликів відбуваються антигенозалежна диференціація і проліферація різних субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів.

Глибокі відділи кіркової речовини, що межують з мозковою речовиною (medulla), називаються паракортикальною зоною.

Це тимусзалежна зона, бо там містяться первинні субпопуляції Т-лімфоцитів. У цій зоні в основному здійснюється рециркуляція лімфоцитів через посткапілярні венули.

Мозкова речовина лімфатичного вузла (medulla nodi lymphoidei) представлена мозковими тяжами, що мають різноманітну форму.

У мозкових тяжах переважають В-лімфоцити, зокрема В-ефектори – плазмоцити, що виробляють антитіла.

Тому мозкові тяжі називають тимуснезалежною зоною.

Лімфатичні судини на нижній кінцівці (membrum inferius) поділяються на:

- поверхневі лімфатичні судини (vasa lymphatica superficialia), які проходять під шкірою над поверхневою фасцією і збирають лімфу від шкіри і підшкірної клітковини;

- глибокі лімфатичні судини (vasa lymphatica profunda), які проходять поряд з глибокими кровоносними судинами (vasa sanguinea profunda) і збирають лімфу від м’язів, суглобів і кісток.

Лімфатичні вузли (nodi lymphoidei) на нижній кінцівці (membrum inferius) є такі:

- підколінні вузли (nodi poplitei);

- пахвинні лімфатичні вузли (nodi lymphoidei inguinales), які, у свою чергу, поділяються на:

- поверхневі пахвинні вузли(nodi inguinales superficiales);

- глибокі пахвинні вузли(nodi inguinales profundi).

Поверхневі пахвинні вузли (nodi inguinales superficiales) розміщуються вздовж пахвинної зв’язки (lig. inguinale) і лежать на поверхневому листку широкої фасції стегна (lamina superficialis fasciae latae).

Їх виносні судини впадають до глибоких пахвинних вузлів (nodi inguinales profundi), а потім лімфа потрапляє до зовнішніх клубових вузлів (nodi iliaci externi), які супроводжують однойменні артерії (aa. iliacae externae).

Глибокі пахвинні вузли (nodi inguinales profundi) розміщені під широкою фасцією стегна (fascia lata femoris) у межах стегнового трикутника (trigonum femorale) у ділянці підшкірного розтвору (hiatus saphenus).

У стегновому кільці (anulus femoralis) на присередній поверхні стегнової вени (facies medialis venae femoralis) розміщений верхній з цих вузлів – вузол Пирогова-Розенмюллера.

Виносні судини глибоких пахвинних вузлів (nodi inguinales profundi) прямують до зовнішніх клубових вузлів (nodi iliaci externi).

Підколінні вузли (nodi poplitei) поділяються на:

- поверхневі вузли (nodi superficiales);

- глибокі вузли (nodi profundi).

Поверхневі підколінні вузли (nodi poplitei superficiales) розміщені над підколінною фасцією навколо малої підшкірної вени (v. saphena parva) поблизу місця її впадіння у підколінну вену (v. poplitea). У ці вузли притікає лімфа із поверхневих лімфатичних судин задньої групи і частково із бічної групи гомілки.

Виносні судини цих вузлів (nodi superficiales) прямують до глибоких пахвинних вузлів (nodi inguinales profundi).

Глибокі підколінні вузли (nodi poplitei profundi) розміщені між підколінною артерією (a. poplitea) та капсулою колінного суглоба (capsula articulationis genus).

Приносні судини глибоких підколінних вузлів (nodi poplitei profundi)збирають лімфу із:

- поверхневих лімфатичних судин (vasa lymphatica superficialia) задньої та присередньої поверхні гомілки (facies posterior et media cruris);

- глибоких лімфатичних судин (vasa lymphatica profunda), які можуть перериватися в таких непостійних лімфатичних вузлах (nodi lymphoidei):

- передньому великогомілковому вузлі (nodus tibialis anterior);

- задньому великогомілковому вузлі (nodus tibialis posterior);

- малогомілковому вузлі (nodus fibularis).

Виносні судини глибоких підколінних вузлів (nodi poplitei profundi) закінчуються в глибоких пахвинних вузлах (nodi inguinales profundi).

Поверхневі лімфатичні судини нижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) формуються з капілярних сіток шкіри та підшкірної клітковини й утворюють:

- присередню групу судин;

- бічну групу судин;

- задню групу судин.

Присередня група поверхневих лімфатичних судин нижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) починається в шкірі:

- І, ІІ, ІІІ пальців стопи (digiti pedis);

- присереднього краю стопи (margo medialis pedis);

- присередньої поверхні гомілки (facies medialis cruris).

Ці судини йдуть вздовж великої підшкірної вени (v. saphena magna) і впадають у поверхневі пахвинні вузли (nodi inguinales superficiales).

Бічна група поверхневихлімфатичних судин нижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) формується в ділянці:

- IV та V пальців стопи (digiti pedis);

- бічної частини тилу стопи (pars lateralis dorsi pedis);

- бічної поверхні гомілки (facies lateralis cruris).

Ці судини дещо нижче колінного суглоба (articulatio genus) приєднуються до присередньої групи поверхневих лімфатичних судин нижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris).

Задня група поверхневих лімфатичних судин нижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) починається:

- у шкірі п’яткової ділянки (cutis regionis calcaneae);

- у шкірі підошви бічного краю стопи (cutis plantae marginis lateralis pedis).

Задня групаповерхневих лімфатичних судин нижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) прямує за ходом малої підшкірної вени (v. saphena parva) і впадає в підколінні лімфатичні вузли (nodi lymphoidei poplitei).

Глибокі лімфатичні судини нижньої кінцівки (vasa lymphatica profunda membri inferioris) збирають лімфу від:

- м’язів (musculi);

- суглобів (articulationes);

- синовіальних піхв (vaginae synoviales);

- кісток (ossa);

- нервів (nervi).

Глибокі лімфатичні судини нижньої кінцівки (vasa lymphatica profunda membri inferioris) супроводжують артерії і глибокі вени гомілки (arteriae et venae profundae cruris) та вени стегна (venae profundae femoris). Вони впадають у глибокі пахвинні вузли (nodi inguinales profundi).

Лімфатичні судини і вузли таза

(vasa lymphatica et nodi lymphoidei pelvis)

У ділянці таза (pelvis) виділяють лімфатичні тазові вузли (nodi lymphoidei pelvis), які поділяють на:

- нутрощеві лімфатичні вузли (nodi lymphoidei viscerales);

- пристінкові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei parietales).

Нутрощеві лімфатичні вузли (nodi lymphoidei viscerales) розміщуються біля органів таза (pelvis), до них належать:

- приміхурові вузли (nodi paravesicales), а саме:

- передміхурові вузли (nodi prevesicales);

- заміхурові вузли (nodi retrovesicales);

- бічні міхурові вузли (nodi vesicales laterales);

- приматкові вузли (nodi parauterini);

- припіхвові вузли (nodi paravaginales);

- припрямокишкові вузли (nodi pararectales), або відхідниково-прямокишкові вузли (nodi anorеctales).

Виносні судини з цих вузлів прямують:

- у клубові вузли (nodi iliaci), переважно до загальних клубових вузлів (nodi iliaci communes);

- до зааортальних вузлів (nodi retroaortici; nodi postaortici).

Від яєчників (ovaria) лімфа відтікає в поперекові вузли (nodi lumbales).

Пристінкові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei parietales) розміщуються за ходом великих кровоносних судин і мають однойменну назву:

- зовнішні клубові вузли (nodi iliaci externi), до яких належать затульні вузли (nodi obturatorii);

- внутрішні клубові вузли (nodi iliaci interni), до яких належать сідничні вузли (nodi gluteales) та крижові вузли (nodi sacrales);

- загальні клубові вузли (nodi iliaci communes).

Виносні судини від цих вузлів прямують спочатку в загальні клубові вузли (nodi iliaci communes), потім в зааортальні вузли (nodi retroaortici; nodi postaortici), а від них – у поперекові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei lumbales).

Лімфатичні судини і вузли живота

(vasa lymphatica et nodi lymphoidei abdominis)

У черевній порожнині (cavitas abdominis), як і в тазовій порожнині (cavitas pelvis), розрізняють:

- пристінкові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei parietales);

- нутрощеві лімфатичні вузли (nodi lymphoidei viscerales).

Нутрощевих лімфатичних вузлів живота (nodi lymphoidei viscerales abdominis) налічується декілька сотень. Вони розміщуються вздовж великих судин, що відходять від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae). Вони збирають лімфу від усіх внутрішніх органів черевної порожнини (cavitas abdominis). Це такі вузли:

- черевні вузли (nodi coeliaci);

- праві/ліві шлункові вузли (nodi gastrici dextri/sinistri);

- праві/ліві шлунково-чепцеві вузли (nodi gastroomentales dextri/sinistri);

- воротарні вузли (nodi pylorici);

- верхні і нижніпідшлунковозалозові вузли (nodi pancreatici superiores et inferiores);

- селезінкові вузли (nodi splenici);

- верхні і нижніпідшлунково-дванадцятипалокишкові вузли (nodi pancreaticoduodenales superiores et inferiores),

- печінкові вузли (nodi hepatici);

- верхні брижові вузли (nodi mesenterici superiores);

Судини, що виносять лімфу з цих вузлів, прямують до поперекових вузлів (nodi lumbales).

Виносні судини останніх формують поперекові стовбури (trunci lumbales), які, зливаючись, утворюють грудну протоку (ductus thoracicus).

Пристінкові лімфатичні вузли живота (nodi lymphoidei parietales abdominis) розміщені навколо аорти (aorta) та нижньої порожнистої вени (v. cava inferior), до них належать:

- ліві поперекові вузли (nodi lumbales sinistri):

- бічні аортальні вузли (nodi aortici laterales);

- передаортальні вузли (nodi preaortici);

- зааортальні вузли (nodi retroaortici);

- проміжні поперекові вузли (nodi lumbales intermedii);

- праві поперекові вузли (nodi lumbales dextri), до яких належать:

- бічні порожнисті вузли (nodi cavales laterales);

- передпорожнисті вузли (nodi precavales);

- запорожнисті вузли (nodi retrocavales);

- нижні діафрагмові вузли (nodi phrenici inferiores);

_- нижні надчеревні вузли (nodi epigastrici inferiores).

Лімфатичні судини верхньої половини стінки живота прямують вверх і вбік до пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

Лімфатичні судини нижньої половини стінки живота йдуть до пахвинних лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei inguinales).

Лімфатичні судини і вузли грудної клітки

(vasa lymphatica et nodi lymphoidei thoracis)